Спрощення сівозміни, застосування гербіцидів, зміна технології вирощування, меліорація або зрошення полів, підвищення кількості внесених добрив — це тільки деякі з причин змін забур’яненості посівів. Зокрема, появи на полях шкодочинного бур’яну — Кучерявець Софії, який раніше був поширений поблизу залізничних колій, вздовж доріг, на звалищах. Цей бур’ян є надзвичано токсичним для свійських тварин, а тому варто контролювати його наявність в кормових посівах. На сьогодні науковці спостерігають його найбільше поширення в посівах озимих культур, зокрема ріпаку чи пшениці, хоча й трапляється і в кукурудзі. Враховуючи надзвичайно високу здатність до розмноження цього бур’яну, можна припустити, що в найближчі роки загроза посівам — посилиться.
Характеристика бур’яну
Кучерявець Софії (Descurainia sophia L.) — це однорічний зимуючий насіннєвий бур’ян, який має прямостояче розчепірено-розгалужене стебло висотою 30-80 см. Корінь у бур’яну стрижневий.
Сім’ядольні листки кучерявця Софії мають видовжену форму, їх довжина коливається у межах 3-6 мм, на верхівці листки тупі, прикріплюються до стебла короткими черешками. Сім’ядольні листки у нижній частині вкриті рідкими тонкими волосинками.
Листя бур’яну на стеблі розміщене почергово, сидяче, вкрите ворсинками (запушене) з вушками біля основи, перистороздільні, двічі або тричі розділені з 5-7 парами сегментів, на яких розміщуються лінійно-ланцетні листочки.
Квітки розміщуються на квітконіжках, що у 2-3 рази довші за чашолистики, мають пелюстки блідо-зеленувато-жовтого кольору, завдовжки 1,5-2,5 мм, зібрані у видовжену китицю.
Плід має форму багатонасінного стручка. Форма стручка — двостулкова. Колір плоду — жовтувато-бурий. Плід має довжину 12-25 мм. Насінина овальної форми, стиснута з боків, дрібно-горбкувата. Розмір насінини становить: довжина — 0,75-1,25, ширина — 0,4-0,5, товщина — 0,3 мм. Маса 1000 насінин становить 0,2 г.
Сходи бур’яну з’являються в березні-травні, а також у серпні-вересні, добре перезимовують. Цвісти кучерявець Софії починає з кінця квітня по серпень. Продукує насіння з червня по жовтень. Насіннєва продуктивність досягає 850 тис. насінин і більше. Насіння проростає з глибини не більше 4 см. Кучерявець Софії зберігає життєздатність у ґрунті до 5 років.
Проростання насіння бур’яну відбувається за мінімальної температури +2,0 – +4,0 °C, оптимальною є температура — +10,0-+16,0 °C.
Читайте також: Фактори технічної ефективності ЗЗР: жорсткість, наявність розчинних солей та температура
Поширення
Кучерявець Софії поширений у посівах усіх основних сільськогосподарських культур на всій території України. Розповсюджений на різноманітних, особливо на піщаних і легких ґрунтах. Крім того, засмічує пасовища, посадки плодових культур, присадибні ділянки, росте вздовж доріг тощо.
Найбільшої шкоди завдає зерновим колосовим культурам, особливо у зріджених посівах, де безперешкодно розростається. Кучерявець Софії не тільки знижує врожайність, а й перешкоджає збору врожаю таких культур під час жнив, потрапляючи до молотильного агрегату комбайна.
За таких умов набуває великого значення культура землеробства, яка напряму впливає на підвищення конкурентоспроможних властивостей культур до бур’янів, — агротехнічні заходи (оптимальні строки сівби, густота стеблостою, якісне виконання технологічних операцій під час здійснення агротехнічних заходів тощо) стають запорукою створення оптимальних умов для росту і розвитку культур.
Необхідно враховувати, що повноцінно дозріле насіння бур’янів — це джерело поповнення запасів «банку насіння» в ґрунті, яке у подальшому призводитиме до засмічення майбутніх посівів.
Агротехнічні заходи контролю
З метою зменшення шкідливості кучерявця Софії рекомендовано здійснювати оранку для заорювання рослинних решток, насіння у нижній шар ґрунту, контролю бур’янів, збереження і накопичення вологи у ґрунті, створення умов для якісної сівби та розвитку чергової культури сівозміни. Ефективним заходом для контролю кучерявця Софії є рання зяблева оранка. Насіння бур’янів, потрапляючи в несприятливі умови, частково втрачатиме життєздатність, а проростки, які з’являтимуться на поверхні ґрунту, знищуватимуться наступними обробітками ґрунту. Обмеження «банку насіння» в ґрунті найбільш ефективне за умови заорювання їх на максимально можливу глибину. Глибоку оранку рекомендовано здійснювати і на чистих полях для усунення додаткового джерела поширення бур’янів у полях сівозміни.
Після збирання попередника перед глибокою оранкою рекомендоване лущення стерні, яке створюватиме сприятливі умови для проростання насіння бур’яну завдяки збільшенню водопроникності верхніх шарів ґрунту. Лущення необхідно здійснювати одночасно з збиранням врожаю попередньої культури або відразу після. Така невідкладність здійснення заходу пов’язана з тим, що ґрунт швидко пересихає, а чим сухіший ґрунт, тим глибшим повинен бути обробіток. Більш глибоке лущення ефективне у разі наявності на полі високої стерні, яка залишається після збирання полеглих зернових колосових культур, через те, що за неглибокого лущення по такій стерні значна частина вегетуючих бур’янів не підрізуватиметься і до оранки вони утворять зріле насіння, яке буде поповнювати «банк насіння» в ґрунті.
NB: З метою зменшення шкідливості бур’яну доцільно здійснювати: боронування озимих культур ранньою весною, до- і післясходове боронування просапних культур з подальшим доглядом за посівами, боронування зернобобових після їх сходів.
Ефективність весняного боронування для контролю бур’янів залежить від багатьох факторів: особливостей росту і розвитку культурних рослин і бур’янів (густота, фаза розвитку), механічного складу і вологості поверхневого шару ґрунту, погодних умов тощо. Весняне боронування озимих культур легкими боронами, особливо на середніх і важких суглинках, для обмеження чисельності зимуючих бур’янів, укорінених з осені, бажаного результату не забезпечить, оскільки під час виконання заходу будуть знищуватися ті бур’яни, які з’явилися рано навесні і знаходяться у фазі проростків. Тому за таких умов весняне боронування слід здійснювати спеціалізованими боронами, що забезпечать максимальне знищення всіх зимуючих бур’янів, у т.ч. кучерявця Софії.
NB: У цілому своєчасне боронування посівів (посадок) просапних культур забезпечує знищення 80-90% сходів бур’янів і є надзвичайно ефективним заходом. Боронують поверхню поля частіше по діагоналі або впоперек напрямку сівби. Під час досходового боронування знищуються проростки бур’янів у фазі «білої ниточки». Для максимально ефективного знищення сходів бур’янів важливо не перевищувати перерв між боронуваннями, які визначаються за фазою «білої ниточки» у сходів бур’янів і можуть становити 3-4, 4-5, 5-6 днів. Чим вологіша земля і вища температура, тим швидше з’являються сходи бур’янів і інтервали між обробітками можуть скорочуватися.
Під час боронування важливо не допустити травмування рослин культур, а тому для боронування необхідно використовувати знаряддя, які адаптуються до поверхні ґрунту.
Створення сприятливих умов для активного проростання насіння бур’янів (спосіб «провокації» схожості насіння бур’янів) забезпечують за допомогою культивації. Під час культивації відбувається підрізання, знищення розеток рослин бур’янів, а також подрібнення, розпушування, вирівнювання і часткове перемішування ґрунту без перевертання шару ґрунту, який обробляється. За допомогою передпосівної культивації ефективно обмежується шкідливість однорічних бур’янів, до яких належить кучерявець Софії, насіння яких швидко проростає у верхніх шарах ґрунту, навіть перед посівом ранніх ярих культур.
За наявності великої кількості насіння бур’янів у ґрунті слідом за першою культивацією під посів пізніх культур доцільно провести прикочування ґрунту, що провокуватиме проростання у 2-3 рази більшої кількості насіння бур’янів, сходи яких будуть знищені в подальшому під час передпосівної культивації.
Дослідженнями доведена висока ефективність суцільної передпосівної культивації перед посівом ярих культур щодо контролю сходів озимих і частково зимуючих видів бур’янів.
На сьогодні рекомендовано відновити інтегрований захист або ознаки інтегрованості систем захисту, основною складовою якого є агротехнічні заходи. Науково-обґрунтоване чергування культур у сівозміні максимально сприятиме збереженню врожаю культур, а використання здорового насіннєвого і садивного матеріалу, дотримання норм висіву, глибини загортання насіння, оптимальних норм внесення мінеральних добрив, застосування регуляторів росту, дотримання строків і способів збору урожаю сприятиме ефективному контролю бур’яну у посівах сільськогосподарських культур.
Хімічні заходи контролю
NB: Ефективність контролю бур’янів за допомогою гербіцидів буде залежати від правильного вибору препарату з різноманітного асортименту препаратів і забезпечити їх внесення з дотриманням рекомендацій фірм-виробників з максимальним впливом на шкідливий об’єкт і мінімальним на навколишнє середовище.
Перелік діючих речовин, які рекомендовано застосовувати для обмеження шкідливості кучерявця Софії, наведені у додатку.
Під час обприскування надзвичайно важливо забезпечити точне визначення норми витрати препарату, тому що у разі недостатньої норми відбувається неповноцінний контроль бур’янів, а перевищення норми витрати препарату на одиницю площі призводить до того, що зазнають негативного впливу культури, посіви яких обприскуються. Норма витрати повинна відповідати регламенту застосування препаратів з поправкою на ступінь засміченості, видовий склад бур’янів, властивості ґрунту.
Перед внесенням гербіцидів рекомендовано визначати ступінь засміченості бур’янами, яка оцінюється за кількістю бур’янів на один квадратний метр площі:
Бал забур’яненості | Ступінь забур’яненості | Число бур’янів, шт./м2 |
1 | Дуже слабка | 1-5 |
2 | Слабка | 6-15 |
3 | Середня | 16-50 |
4 | Сильна | 51-100 |
5 | Дуже сильна | >100 |
Здійснюючи хімічний контроль бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, доцільно враховувати фактори, які впливатимуть на технічну ефективність гербіцидів.
Ефективність заходів з обмеження шкідливості бур’янів залежить від їх системності та дотримання вимог, рекомендованих регламентом щодо застосування препаратів, зокрема строків і способів внесення, а також від біологічних особливостей культури та особливостей біологічних груп сегетальної рослинності, від абіотичних факторів, ступеня зволоження, розміру крапель та якості води тощо.
До абіотичних, або природних чинників, які впливають на ефективність гербіцидів різних хімічних груп, належать температура, відносна вологість повітря, наявність чи відсутність опадів, висока сонячна активність, вітер. Фітотоксичність гербіцидів буде найвищою за температури повітря +18-24 °C, низькою – за +25-30 °C, а за температури +8-10 °C практично відсутньою. За високої температури повітря й особливо за низької відносної його вологості гербіциди необхідно вносити вранці, а у холодну погоду – вдень. За таких умов гербіциди краще транслокуватимуться у рослини бур’янів. Висока технічна ефективність гербіцидів зберігатиметься під час внесення препаратів у ранні фази розвитку бур’янів, за сприятливих погодних умов для їх росту.
Під час низької відносної вологості повітря, високої сонячної активності, вітру і спеки рослини після виходу проростків на поверхню ґрунту покривають свої листки і стебла шаром захисного епікутикулярного воску, таким чином проявлять свої захисні механізми на зміну навколишнього середовища. Такий процес досить динамічний. Наприклад епікутикулярний воск, який утворюють рослини окремих бур’янів, захищає їх від висихання. Проте, через утворення на поверхні рослин захисного шару, епікутикулярного воску, як захисного покриву, знижується проникність робочого розчину гербіцидів у тканини і провідні системи бур’янів.
Одним із важливих факторів, що обмежує технічну ефективність гербіцидів, є здатність рослин з фазами розвитку нарощувати запаси органічних пластичних речовин у своїх тканинах. Пластичні речовини у клітинах рослин виконують багато функцій. Серед головних – створення запасу енергетичного матеріалу в організмі рослини, який особливо необхідний у стресових ситуаціях, зокрема під час порушення фотосинтезу в результаті дії гербіцидів, і здатність пластичних речовин хімічно зв’язувати діючі речовини препаратів і впливати на їх активність. У молодих рослин запаси пластичних речовин (насамперед сума вуглеводів) швидко збільшуватимуться.
NB: Враховуючи вищевикладене, обприскування посівів доцільно здійснювати у період, коли більшість сходів бур’янів будуть у фазах сім’ядоль – двох листків. Під час обприскування бур’янів на цих фазах розвитку висока технічна ефективність проявиться навіть за умов застосування мінімальних норм витрати гербіцидів із рекомендованих.
Опади змивають препарати з поверхні листя, і їх технічна ефективність значно зменшується. Для збереження технічної ефективності гербіциди необхідно вносити за відсутності опадів, або коли їх випадання після обприскування прогнозується через 5-6 годин. Цього часу буде достатньо для транслокації гербіцидів у тканини листя сегетальної рослинності.
На формування розміру крапель робочого розчину впливає випаровування, дефіцит насичення і відносна вологість повітря. Знання такої залежності буде доцільним під час внесення гербіцидів, для розчинення яких необхідна невелика кількість води, наприклад післясходових.
Загалом висока технічна ефективність гербіцидів зберігається під час їх внесення за відносної вологості повітря, яка повинна перевищувати 55%. За таких умов листкова поверхня буде повністю зволоженою, а випаровування розпилених крапель буде низьким. Технічна ефективність гербіцидів залежить від ступеня гідратації листкової тканини й активності руху речовин у рослині, що визначають впровадження та дію активних речовин гербіцидів усередині рослини. Гідратація листя й активність руху активних речовин у рослині, в свою чергу, залежать від вологозабезпеченості ґрунту.
NB: З метою попередження непродуктивних втрат під час обприскування швидкість вітру повинна бути нижче 6 км/год. Швидкість вітру в межах 8-10 км/год. може призвести до 30% втрат діючих речовин гербіцидів.
Рівень втрат і технічна ефективність препаратів залежить також від часу доби, тому, що в залежності від часу доби коливається відносна вологість і температура повітря. Наприклад, на час доби, коли відносна вологість повітря низька, а температура висока, у комплексі це сприятиме інтенсивному випаровуванню, що призводить до зниження маси крапель до такого стану, за якого вони зносяться бічним вітром і не досягають мети, і навіть досягнувши її, не будуть повною мірою абсорбовані. Необхідно мати на увазі, що поверхня листка і краплі, мають однаковий електричний заряд тільки з різним електричним потенціалом. Таким чином, через такі фізичні властивості краплі робочого розчину і листкова поверхня схильні до взаємного відштовхування. Ця електрична сила може компенсуватися тільки кінетичною енергією крапель, пропорційною їх швидкості та масі.
Кліматичні умови залежать від регіону, часу доби, пори року і загального стану погоди. Як правило, оптимальним періодом для внесення гербіцидів є проміжок часу між 21 годиною 00 хвилин – 10 годиною 00 хвилин. Відповідно, не рекомендовано застосовувати гербіциди у такий проміжок часу 10 година 00 хвилин – 20 година 00 хвилин. Рекомендовано уникати їх внесення опівдні, тому що в цей період ризик зниження ефективності діючих речовин препаратів через випаровування робочої рідини особливо високий.
Одним із головних факторів, які впливають на ефективність пестицидів є якість води. Для приготування робочого розчину необхідно використовувати чисту воду, наприклад артезіанську. Вода з домішками глини, органічних речовин і солей тощо, містить велику кількість зважених часток, під дією яких скорочується напівперіод дезактивації гербіцидів (час, необхідний для дезактивації 50% продукту), активні речовини яких абсорбуються глиною, наприклад паракват і гліфосат.
Підвищений вміст солей у воді зумовлює її жорсткість. Надзвичайна жорсткість пов’язана з утриманням бікарбонатів, сульфатів, хлоридів і нітратів кальцію і магнію. У розчинах частина розчинних речовин розпадається на іони, які залишаються вільними для з’єднання з іншими наявними у розчині іонами. Наприклад, іони активного інгредієнта 2,4-Д можуть з’єднуватися з іонами кальцію і магнію, провокуючи аглютинацію часток і випадання осаду на дно резервуара, що призводить до засмічування фільтрів і наконечників, що знижує концентрацію активної речовини у розчині і підвищує ймовірність фітотоксичності у культур, які обприскуються. Зниження жорсткості можна отримати в результаті додавання різних засобів, наприклад сульфату амонію, сульфату двовалентного і тривалентного заліза тощо, які вступають у реакцію з лужними компонентами, утворюючи полімери та нейтралізуючи вільні іони у воді.
NB: Результати досліджень доводять, що під час додавання у воду 1-2% сульфату амонію, до розчинення в ній гербіцидів, підвищується ефективність активних речовин. Підвищення властивостей засобів захисту рослин відзначено також під час додавання амонію (NH4) і сірки, які сприяють абсорбції препаратів рослинами культури. Водночас, додавання зазначених допоміжних речовин, яке зазвичай супроводжується додаванням поверхнево-активних речовин (ПАР), потребує обережності, зокрема, необхідно враховувати сумісність препаратів з сульфатом амонію.
Сучасні технології внесення гербіцидів передбачають чітке дотримання рекомендації щодо їх застосування і відповідно необхідно знати рівень рН і жорсткість води, що використовується для приготування робочого розчину. По мірі необхідно коригувати їх характеристики згідно із рекомендаціями виробників цих продуктів для досягнення максимальної ефективності під час контролю бур’янів.
Це особливо актуально через те, що рівень рН води у кожному регіоні відрізняється і вода в окремих областях має підвищений рівень мінералізації й її рівень рН буже бути лужним і досягати 9.
Дані досліджень свідчать, що ефективність деяких гербіцидів підвищується, якщо їх розчиняють у воді з рівнем рН близьким до 4. Гербіцид гліфосат зберігає найбільшу ефективність за рН, рівному 3,5.
Зазвичай обсяг внесеного розчину не впливає на підвищення або зниження технічної ефективності гербіцидів. Проте, розмір крапель у поєднанні з об’ємом води, яка використовується для приготування робочого розчину, може сприяти дієвості активних речовин.
Об’єм води для приготування робочого розчину залежить від способів та обладнання, яке буде використано для обприскування. Наприклад, для сільськогосподарської авіації об’єм 50 л/га вважається високим, у той час як для внесення гербіцидів за допомогою штангового обприскувача така кількість води буде недостатньою.
Як правило, чим більшим буде ступінь зволоження листкової поверхні, тим вищою буде технічна ефективність препаратів. Хоча деякі препарати можуть бути ефективними, якщо вносяться в досить концентрованому стані, тобто їх розчиняють в меншому об’ємі води. До гербіцидів з такими властивостями належать, наприклад препарати з системною дією.
Високою буде технічна ефективність ґрунтових гербіцидів за умов, якщо під час обприскування робочий розчин буде розпилюватися великими краплями, що мінімізуватиме випаровування. У разі застосування препаратів контактної дії необхідно регулювати кількість крапель на 1 см2 (діапазон від 50 до 70 мкм) для запобігання стікання розчину з листя. Якщо на час обприскування рослини вкриті росою необхідно коригувати внесення робочого розчину з врахуванням того, що листя вже зволожені і стікання буде більш інтенсивним.
Об’єм води для приготування робочого розчину залежить від розміру крапель, на які заплановано налаштувати розпилюючі наконечники, тобто від їх діаметру і щільності розпилення на одиницю площі. Деякі сільгоспвиробники помилково вважають, що із збільшенням об’єму води (до 200 л/га) і підвищення тиску під час розпилювання — для створення дуже маленьких крапель (туману) — можна досягти підвищення ефективності або поліпшення розподілу гербіцидів. Це помилкове уявлення щодо того, що розчин повністю покриває рослини. Туман складається з крапель надто малого розміру (приблизно 50 мкм), які швидко випаровуються або зносяться вітром і не досягають своєї мети. Створення туману — це просто втрата препаратів через випаровування, знесення і відштовхування через створення електричного заряду, рівного електричному заряду на листках рослин.
Завдяки наявності сучасної апаратури на сьогодні можливе раціональне й екологічно безпечне застосування гербіцидів з отриманням їх максимальної технічної ефективності. В цілому, використання сучасних машин і обладнання для внесення гербіцидів, роботу яких можливо запрограмувати на контроль витрати і підтримання заданої норми внесення, забезпечують якісний хімічний контроль сегетальної рослинності. Сучасне обладнання для внесення гербіцидів, зокрема розпилювальні пристрої, які виготовляються більш якісними, дозволяють зменшувати об’єми води, необхідної для приготування робочого розчину та контролювати рівномірне розпилення краплинами заданого розміру.
Таблиця 1. Хімічний контроль кучерявця Софії у посівах сільськогосподарських культур
Найменування сільськогосподарських культур/застосування, норма витрати (грамів, кілограмів, літрів/гектарів, кв. метрів, тонн) |
|
||||||
Найменування та вміст діючої речовини* | Пшениця озима | Пшениця яра та озима | Пшениця яра | Ячмінь ярий | Ячмінь озимий | Жито | Примітка |
Трибенурон-метил, 40 г/кг + тифенсульфурон-метил, 40 г/кг + флуроксипір-мептил, 360 г/кг | норма витрати 0,35 кг/га, одноразово, обприскування від фази культури 2-3 листки до фази появи прапорцевого листка,однорічні та багаторічні дводольні бур’яни, в т.ч. стійкі до 2,4-Д | ||||||
Трибенурон-метил, 750 г/кг
|
норма витрати 20-25 г/га, одноразово, обприскування посівів, починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури включно |
норма витрати 15 г/га, одноразово, обприскування посівів, починаючи з фази 2-3 листків до виходу в трубку культури включно |
норма витрати 15 г/га, одноразово, обприскування посівів., починаючи з фази 2-3 листків до виходу в трубку культури включно |
Для контролю однорічних та багаторічних дводольних бур’янів, у т.ч. стійки до 2,4-Д |
|||
Трибенурон-метил, 102,5 г/кг + дикамба, 659 г/кг | норма витрати 0,13 – 0,18 кг/га – одноразово, обприскування від фази кущення культури до виходу в трубку | норма витрати 0,13 – 0,18 кг/га – одноразово, обприскування від фази кущення культури до виходу в трубку | норма витрати 0,13 – 0,18 кг/га – одноразово, обприскування від фази кущення культури до виходу в трубку | ||||
Трибенурон-метил, 300 г/кг +тифенсульфурон-метил,300 г/кг + флорасулам, 100 г/кг | норма витрати 30-50 г/га + ПАР “Альфалип” 100 мл/100 л води, одноразово, обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури включно | ||||||
Трибенурон-метил, 300 г/кг + флорасулам, 105 г/кг + триасульфурон, 95 г/кг | норма витрати 0,04-0,05 кг/га у суміші с ПАР Талант, одноразово, обприскування від фази 3-х листків до фази формування прапорцевого листка включно | норма витрати 0,04-0,05 кг/га у суміші с ПАР Талант, одноразово, обприскування від фази 3-х листків до фази формування прапорцевого листка включно | норма витрати 0,04-0,05 кг/га у суміші с ПАР Талант, одноразово, обприскування від фази 3-х листків до фази формування прапорцевого листка включно | ||||
Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + мефенпір-диетил, 250 г/л | норма витрати 0,09 – 0,11 л/га (у т.ч. авіаметодом) | норма витрати 0,09 – 0,11 л/га (у т.ч. авіаметодом) | норма витрати 0,09 – 0,11 л/га (у т.ч. авіаметодом) | Застереження – може впливати на наступні культури у сівозміні: горох, ріпак, гречка. Соняшник, як наступну культуру, дозволяється вирощувати, але тільки сорти та гібриди, які є стійкими до гербіцидів на основі імідазолінонів та трибенурон-метилу |
|||
2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір, 596 г/л + метсульфурон-метил, 6 г/л | наземним та авіаційним методами (норма витрати 0,3-0,5 л/га, одноразово), обприскування посівів з фази 2-3 листків до виходу в трубку культури | наземним та авіаційним методами (норма витрати 0,3-0,5 л/га, одноразово), обприскування посівів з фази 2-3 листків до виходу в трубку культури | |||||
Піноксаден, 45 г/л + флорасулам, 5 г/л | норма витрати 0,7-0,9 л/га, одноразово, обприскування від 1-3 листків до фази прапорцевого листка включно | норма витрати 0,7-0,9 л/га, одноразово, обприскування від 1-3 листків до фази прапорцевого листка включно | норма витрати 0,7-0,9 л/га, одноразово, обприскування від 1-3 листків до фази прапорцевого листка включно | ||||
2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір, 452 г/л, у кислотному еквіваленті – 300 г/л + флорасулам, 6,25 г/л | норма витрати 0,4-0,6 л/га, обприскування від початку фази кущення до утворення 1-2 міжвузля культури | ||||||
Флуметсулам, 100 г/л + флорасулам, 75 г/л | норма витрати 0,05-0,07 л/га, обприскування під час вегетації, починаючи від фази кущення до фази прапорцевого листка включно, одноразово |
норма витрати 0,05-0,07 л/га, обприскування під час вегетації, починаючи від фази кущення до фази прапорцевого листка включно, одноразово |
норма витрати 0,05-0,07 л/га, обприскування під час вегетації, починаючи від фази кущення до фази прапорцевого листка включно, одноразово |
Не рекомендовано застосовувати у разі прогнозу заморозків у ніч після обприскування або відразу ж після. Не застосовувати у посівах, які перебувають стані стресу (період тривалої посухи, сильне ураження хворобами і пошкодження шкідниками | |||
Флорасулам, 250 г/кг | норма витрати 20-30 г/га, обприскування посівів, починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури включно (на ранніх фазах розвитку бур’янів) | Не рекомендовано застосовувати, якщо рослини мокрі від дощу чи роси, і якщо очікується дощ протягом 3 годин після обробки | |||||
Дикамба (кислотний еквівалент) в формі діметіламінної солі, 120±7 г/л + 2,4-Д (кислотний еквівалент) в формі диметиламінної солі, 344±17 г/л | норма витрати 0,8 л/га, обприскування під час вегетації від початку кущення до виходу в трубку культури, одноразово |
норма витрати 0,5 – 0,7 л/га, обприскування під час вегетації від початку кущення до виходу в трубку культури, одноразово |
норма витрати 0,5 – 0,7 л/га, обприскування під час вегетації від початку кущення до виходу в трубку культури, одноразово |
Рекомендовано застосовувати у фази росту: однорічні бур’яни у фазі 2-4 листки, березки польової – за довжини 10-15 см, підмаренника чіпкого у фазі 3-5 кілець, осотів у фазі розетки 6–8 листків | |||
Дикамба, 480 г/л у формі диметиламінної солі, в кислотному еквіваленті, 400 г/л | зернові колосові культури норма витрати 0,15-0,3 л/га, обприскування від фази кущення до виходу в трубку, одноразово |
Застосовувати рекомендовано під час активної вегетації бур’янів, зокрема на заг. розвитку: однорічні – сім’ядолі-2-4 листки, березка польова – 5-15 см, підмаренник чіпкий – 3-5 кілець, осоти – розетка (4-6 листків). Обприскування посівів кукурудзи (як самостійно, так і в суміші) у фазі 3–5 листків та 15 см висоти у багаторічних бур’янів | |||||
* – перелік діючих речовин не є вичерпним, повний перелік, наведений у Державному реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, який розміщений на сайті Міндовкілля (https://data.gov.ua/dataset/389ddb5a-ac73-44bb-9252-f899e4a97588) |
Найменування сільськогосподарських культур/застосування, норма витрати (грамів, кілограмів, літрів/гектарів, кв. метрів, тонн) |
||||||
Найменування та вміст діючої речовини* | Кукурудза | Соняшник | Ріпак | Соя | Льон | Примітка |
Трибенурон-метил, 750 г/кг
|
гібриди стійкі до трибенурон-метилу з нормою витрати 25-50 г/га, одноразово, обприскування у фазі культури 2-8 листків (одноразово 0,050 кг/га або двічі по 0,025 кг/га) | Для контролю однорічних та багаторічних дводольних бур’янів, у т.ч. стійки до 2,4-Д |
||||
Нікосульфурон, 630 г/кг + тифенсульфурон-метил, 120 г/кг | норма витрати 0,06-0,08 кг/га + 0,2-0,25 л/га ПАР Сяйво, одноразово, системний післясходовий гербіцид для контролю однорічних і багаторічних злакових та дводольних бур’янів | |||||
Римсульфурон, 250 г/кг + флорасулам, 80 г/кг + тифенсульфурон-метил,150 г/кг | норма витрати 40- 50 г/га + ПАР Бустер 50 мл/100 л води, одноразово, обприскування посівів у фазі 3-5 листків культури | |||||
Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + мефенпір-диетил, 250 г/л | норма витрати – 0,1 л/га, починаючи з фази 3-х листків до появи 7-го листка | норма витрати 0,1-0,11 л/га, одноразово |
Застереження – може впливати на наступні культури у сівозміні: горох, ріпак, гречка. Соняшник, як наступну культуру, дозволяється вирощувати, але тільки сорти та гібриди, які є стійкими до гербіцидів на основі імідазолінонів та трибенурон-метилу |
|||
2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір, 452 г/л, у кислотному еквіваленті – 300 г/л + флорасулам, 6,25 г/л | норма витрати 0,4-0,6 л/га, обприскування, починаючи від фази 3 до фази 7 (включно) листків у культури | |||||
Флорасулам, 250 г/кг | норма витрати 20 г/га, обприскування посівів у фазі 3-7 листків культури | Не рекомендовано застосовувати, якщо рослини мокрі від дощу чи роси, і якщо очікується дощ протягом 3 годин після обробки | ||||
Етаметсульфурон-метил 750 г/кг | норма витрати 25,0 – 30,0 г/га + ПАР,обприскування під час фази 2–4 пари справжніх листків культури, на ранніх фазах розвитку бур’янів, одноразово |
норма витрати 20,0 – 25,0 г/га + ПАР, обприскування від фази сім’ядолі до фази 8 листків культури, на ранніх фазах розвитку бур’янів, одноразово |
Не рекомендовано застосовувати, якщо рослини мокрі від дощу чи роси, і якщо очікується дощ протягом 3 годин після обробки, Не застосовувати у посівах, які перебувають стані стресу. Не слід використовувати з фосфорорганічними інсектицидами | |||
Дикамба (кислотний еквівалент) в формі діметіламінної солі, 120±7 г/л + 2,4-Д (кислотний еквівалент) в формі диметиламінної солі, 344±17 г/л | норма витрати 1,0 – 1,25 л/га, обприскування під час наявності 3–5 листків у культури, одноразово |
Рекомендовано застосовувати у фази росту: однорічні бур’яни у фазі 2-4 листки, березки польової – за довжини 10-15 см, підмаренника чіпкого у фазі 3-5 кілець, осотів у фазі розетки 6–8 листків | ||||
Топрамезон, 50,0 г/л + Дикамба, 160 г/л | норма витрати 0,8-1,25 + 0,8-1,25 + ПАР, обприскування посівів під час фази 3-8 листків культури (ранні фази росту бур’яну) | |||||
Дикамба, 480 г/л у формі диметиламінної солі, в кислотному еквіваленті, 400 г/л | норма витрати 0,4-0,8 л/га, обприскування посівів у фазі 3-5 листків, одноразово |
Застосовувати рекомендовано під час активної вегетації бур’янів, зокрема на заг. розвитку: однорічні – сім’ядолі-2-4 листки, березка польова – 5-15 см, підмаренник чіпкий – 3-5 кілець, осоти – розетка (4-6 листків). Обприскування посівів кукурудзи (як самостійно, так і в суміші) у фазі 3–5 листків та 15 см висоти у багаторічних бур’янів | ||||
Метрибузин 700 г/кг | норма витрати 0,5-0,7 кг/га, обприскування ґрунту до появи сходів культури, одноразово | Картоплю обприскують з нормою витрати 0,5-1,5 кг/га (оприскування ґрунту до сходів культури). | ||||
* – перелік діючих речовин не є вичерпним, повний перелік, наведений у Державному реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, який розміщений на сайті Міндовкілля (https://data.gov.ua/dataset/389ddb5a-ac73-44bb-9252-f899e4a97588) |
І.М. СТОРЧОУС, кандидат с.-г. наук
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram