Конкурентні переваги агробізнесу Польщі

Ефективний розвиток польського агробізнесу багато в чому пов’язаний із платоспроможним містким внутрішнім споживчим ринком, розвинутою переробною харчовою індустрією та експортом. Водночас його конкурентні переваги — висока якість продовольчої продукції та її відповідність міжнародним стандартам та вимогам ЄС, а також глибока переробка та виробництво із різною доданою вартістю.

На відміну від багатьох країн, польський аграрний сектор, передусім, орієнтований на внутрішній агропродовольчий ринок, який є досить об’ємним як за кількістю споживачів, так і за вартістю. Разом із тим, в окремих галузях сільського господарства досить важливу роль відіграє експорт аграрної продукції, який підтримує не лише сільськогосподарське виробництво, але й харчову переробну індустрію, тим самим створюючи додану вартість і зайнятість. Це видно, зокрема, на прикладі зернової або молочної галузі АПК.

Аналізуючи баланс зернових культур можна побачити, що місцевий агробізнес орієнтується на 6 традиційних сільськогосподарських культур: пшеницю м’яку, жито, ячмінь, овес, тритикале і кукурудзу (таблиця 1).

Таблиця 1. Баланс зернових культур в сільськогосподарському 2020/21 році

Джерело. За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl)

Цікаво, що частка імпорту до всього виробництва зернових культур становить лише 7,4%. Обсяг імпорту зернових культур у 2020/21 році становив 2624 тис. тонн, в тому числі з ЄС 2433 тис. тонн. Імпорт здебільшого стосувався пшениці м’якої — 1256 тис. тонн, кукурудзи — 668 тис. тонн та ячменю — 545 тис. тонн. Водночас, експорт зернових культур майже в 4 рази перевищував імпорт та склав 10605 тис. тонн, в тому числі до ЄС — 6716 тис. тонн. Імпортується, як правило якісний посівний насіннєвий матеріал.

У структурі балансу видно, що близько 25446 тис. тонн або майже 64 % від усієї наявної пропозиції зернових культур на ринку використовується для внутрішніх потреб. Зокрема, найбільше – 15351 тис. тонн на корм для годівлі тварин, 4743 тис. тонн становить продовольче споживання людиною і 2652 тис. тонн спрямовується на промислову переробку. Втрати складають 1416 тис. тонн або менше 3,6 %.

В середньому на промислову переробку надходить 6,7 % зернових культур від наявної їх пропозиції. Найвищу частку в переробці займає ячмінь  і кукурудза, відповідно 19,7% і 11,6%. Стосовно кукурудзи, то йдеться про заводи із глибокої її переробки та виробництва лізину або спирту.

Довідково. Лізин або L-лізин – це одна з восьми найважливіших амінокислот, які не синтезуються організмом і надходять в нього виключно з продуктами харчування або під час вживання харчових добавок. У середньому із 1 тонни кукурудзи можна отримати від 200 до 240 кг лізину в залежності від технології та вмісту окремих речовин у вихідній сировині, яка надходить на переробку.

Інший аспект стосується олійних культур. У структурі виробництва олійних культур майже 97% займає ріпак. Решта – це соняшник, соя, льон, арахіс та інші олійні культури (таблиця 2).

Таблиця 2. Баланс насіння і плодів олійних культур в сільськогосподарському 2020/21 році

Джерело. За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl)

Імпорт становить830 тис. тонн та здебільшого стосується насіння ріпаку та льону. На промислову переробку надходить 2814 тис. тонн олійних культур або 68,4% від усієї наявної на ринку їх пропозиції. Крім цього, ще додатково 324 тис. тонн використовується в промисловості. В цілому використання олійних культур на внутрішні потреби становить 84,8 % від наявної на ринку їх пропозиції.

Певний інтерес викликає досить збалансований характер розвитку картоплярства в Польщі. У сільськогосподарському сезоні 2020/21 року виробництво картоплі становило 7848 тис. тонн, а імпорт — 595 тис. тонн, що здебільшого складався із насіннєвої картоплі (таблиця 3).

Таблиця 3. Баланс картоплі в сільськогосподарському 2020/21 році

Джерело. За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl)

При цьому, на ринку сформувалася пропозиція картоплі обсягом 8443 тис. тонн, з якої 87,3% становило внутрішнє споживання. Втрати картоплі — близько 3,7%, а на промислову переробку було спрямовано 16,3%.

Збалансована модель розвитку польського агробізнесу забезпечила країні провідні позиції у світовому експорті овочів та фруктів. Однак, основна частка овочів і фруктів (понад 70 %) споживається на внутрішньому ринку, що свідчить про високу їх якість та дотримання екологічних стандартів у виробництві (таблиця 4)

Таблиця 4. Баланс фруктів, овочів та горіхів в сільськогосподарському 2020/21 році

Джерело. За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl)

Крім того, розвинута система заготівлі і зберігання овочів та фруктів дозволяє зменшити їх втрати до менш ніж 7,7% від загального виробництва овочів та до 5,4% при вирощуванні фруктів.

Водночас, одним із найкращих прикладів формування збалансованого аграрного бізнесу є молочна галузь. Із 2010 року по 2021 рік зростало як виробництво молока, так і його використання. Експорт молока та молочних продуктів за цей період зріс із 2764 тис. тонн до 5061 тис. тонн (таблиця 5).

Таблиця 5. Баланс молочної галузі (включаючи молоко для переробки)

Джерело. За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl)

Надлишки молока на ринку не створюють суттєвих проблем, оскільки в країні досить розвинута переробна індустрія та експорт продукції із високою доданою вартістю, зокрема твердих та напівтвердих сирів. Зокрема, експорт молочних продуктів збільшився майже в чотири рази з моменту вступу Польщі до ЄС. Другим у списку експортних молочних продуктів залишається сухе молоко, переважно сухе знежирене. Іншими експортними молочними продуктами є рідке молоко, масло, вершки, йогурти, казеїн і кефір.

Польські молочні продукти виробляються з високоякісного молока та з використанням новітніх технологій. Оптимально розгалужена мережа підприємств молочної переробної промисловості забезпечує високу якість надходження вихідної сировини та виробництво готової продукції, а найсучасніші технологічні лінії дозволяють отримувати широкий асортимент молочної продукції. Крім того, молочні продукти виробляються із дотриманням принципів належної виробничої практики, а також актуальних систем стандартизації та якості, що відповідають європейським стандартам.

Таким чином, основними конкурентними перевагами польської аграрної  моделі виступає висока якість і безпечність виробництва харчових продуктів, його орієнтація як на внутрішній, так і зовнішній ринок, а також розвинута глибока переробка та виробництво продукції із різною доданою вартістю.

Підготував Юрій КЕРНАСЮК,

кандидат економічних наук,

експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємствами

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram