Ефективний розвиток польського агробізнесу багато в чому пов’язаний із платоспроможним містким внутрішнім споживчим ринком, розвинутою переробною харчовою індустрією та експортом. Водночас його конкурентні переваги — висока якість продовольчої продукції та її відповідність міжнародним стандартам та вимогам ЄС, а також глибока переробка та виробництво із різною доданою вартістю.
На відміну від багатьох країн, польський аграрний сектор, передусім, орієнтований на внутрішній агропродовольчий ринок, який є досить об’ємним як за кількістю споживачів, так і за вартістю. Разом із тим, в окремих галузях сільського господарства досить важливу роль відіграє експорт аграрної продукції, який підтримує не лише сільськогосподарське виробництво, але й харчову переробну індустрію, тим самим створюючи додану вартість і зайнятість. Це видно, зокрема, на прикладі зернової або молочної галузі АПК.
Аналізуючи баланс зернових культур можна побачити, що місцевий агробізнес орієнтується на 6 традиційних сільськогосподарських культур: пшеницю м’яку, жито, ячмінь, овес, тритикале і кукурудзу (таблиця 1).
Таблиця 1. Баланс зернових культур в сільськогосподарському 2020/21 році
| Показники | Зернові культури – всього | Пшениця м’яка | Жито | Ячмінь | Овес і змішані зернові | Тритикале | Кукурудза | Інші зернові культури |
| тисяч тонн | ||||||||
| Виробництво | 35527 | 12669 | 2960 | 3001 | 3738 | 6195 | 6822 | 142 |
| Імпорт | 2624 | 1256 | 31 | 545 | 54 | 6 | 668 | 64 |
| з них з ЄС | 2433 | 1217 | 15 | 528 | 50 | 6 | 582 | 35 |
| Ресурси / використання | 39804 | 14693 | 3157 | 3707 | 3979 | 6379 | 7661 | 228 |
| Експорт | 10605 | 5032 | 1449 | 579 | 224 | 1074 | 2202 | 45 |
| з них до ЄС | 6716 | 1589 | 1422 | 441 | 222 | 1073 | 1927 | 42 |
| Початкові запаси | 1653 | 768 | 166 | 161 | 187 | 178 | 171 | 22 |
| Кінцеві запаси | 3753 | 932 | 243 | 233 | 252 | 985 | 1085 | 23 |
| Зміни в запасах | 2100 | 164 | 77 | 72 | 65 | 807 | 914 | 1 |
| Внутрішнє використання | 25446 | 8729 | 1465 | 2895 | 3503 | 4320 | 4374 | 160 |
| Насіннєвий фонд | 1284 | 485 | 135 | 105 | 305 | 210 | 38 | 6 |
| Втрати | 1416 | 588 | 110 | 111 | 119 | 255 | 230 | 3 |
| Корми для тварин | 15351 | 3246 | 220 | 1844 | 3061 | 3660 | 3197 | 123 |
| Промислова переробка | 2652 | 580 | 235 | 730 | 6 | 195 | 886 | 20 |
| Споживання населенням | 4743 | 3830 | 765 | 105 | 12 | 0 | 23 | 8 |
Джерело. За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl)
Цікаво, що частка імпорту до всього виробництва зернових культур становить лише 7,4%. Обсяг імпорту зернових культур у 2020/21 році становив 2624 тис. тонн, в тому числі з ЄС 2433 тис. тонн. Імпорт здебільшого стосувався пшениці м’якої — 1256 тис. тонн, кукурудзи — 668 тис. тонн та ячменю — 545 тис. тонн. Водночас, експорт зернових культур майже в 4 рази перевищував імпорт та склав 10605 тис. тонн, в тому числі до ЄС — 6716 тис. тонн. Імпортується, як правило якісний посівний насіннєвий матеріал.
У структурі балансу видно, що близько 25446 тис. тонн або майже 64 % від усієї наявної пропозиції зернових культур на ринку використовується для внутрішніх потреб. Зокрема, найбільше – 15351 тис. тонн на корм для годівлі тварин, 4743 тис. тонн становить продовольче споживання людиною і 2652 тис. тонн спрямовується на промислову переробку. Втрати складають 1416 тис. тонн або менше 3,6 %.
В середньому на промислову переробку надходить 6,7 % зернових культур від наявної їх пропозиції. Найвищу частку в переробці займає ячмінь і кукурудза, відповідно 19,7% і 11,6%. Стосовно кукурудзи, то йдеться про заводи із глибокої її переробки та виробництва лізину або спирту.
Довідково. Лізин або L-лізин – це одна з восьми найважливіших амінокислот, які не синтезуються організмом і надходять в нього виключно з продуктами харчування або під час вживання харчових добавок. У середньому із 1 тонни кукурудзи можна отримати від 200 до 240 кг лізину в залежності від технології та вмісту окремих речовин у вихідній сировині, яка надходить на переробку.
Інший аспект стосується олійних культур. У структурі виробництва олійних культур майже 97% займає ріпак. Решта – це соняшник, соя, льон, арахіс та інші олійні культури (таблиця 2).
Таблиця 2. Баланс насіння і плодів олійних культур в сільськогосподарському 2020/21 році
| Показники | Олійні культури – всього | Ріпак | Соняшник | Соя | Льон | Арахіс | Інші олійні культури |
| тисяч тонн | |||||||
| Виробництво | 3219 | 3125 | 16 | 15 | 7 | 0 | 56 |
| Імпорт | 830 | 477 | 62 | 48 | 110 | 71 | 62 |
| з них з ЄС | 450 | 350 | 50 | 32 | 2 | 7 | 9 |
| Ресурси / використання | 4113 | 3657 | 81 | 64 | 117 | 71 | 123 |
| Експорт | 529 | 398 | 22 | 8 | 76 | 1 | 24 |
| з них до ЄС | 519 | 395 | 20 | 8 | 73 | 1 | 22 |
| Зміни в запасах | 31 | 31 | -1 | 0 | 0 | 0 | 1 |
| Внутрішнє використання | 3489 | 3173 | 57 | 55 | 41 | 70 | 93 |
| Насіннєвий фонд | 9 | 8 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 |
| Втрати | 77 | 73 | 1 | 0 | _- | -_ | 2 |
| Корми для тварин | 7 | 1 | 1 | 4 | – | – | 1 |
| Використання в промисловості | 324 | 273 | 0 | _- | 36 | -_ | 15 |
| Промислова переробка | 2814 | 2814 | 0 | – | – | – | – |
| Споживання населенням | 258 | 4 | 55 | 50 | 5 | 69 | 75 |
Джерело. За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl)
Імпорт становить830 тис. тонн та здебільшого стосується насіння ріпаку та льону. На промислову переробку надходить 2814 тис. тонн олійних культур або 68,4% від усієї наявної на ринку їх пропозиції. Крім цього, ще додатково 324 тис. тонн використовується в промисловості. В цілому використання олійних культур на внутрішні потреби становить 84,8 % від наявної на ринку їх пропозиції.
Певний інтерес викликає досить збалансований характер розвитку картоплярства в Польщі. У сільськогосподарському сезоні 2020/21 року виробництво картоплі становило 7848 тис. тонн, а імпорт — 595 тис. тонн, що здебільшого складався із насіннєвої картоплі (таблиця 3).
Таблиця 3. Баланс картоплі в сільськогосподарському 2020/21 році
| Показники | Картопля – всього | Рання | Інша |
| тисяч тонн | |||
| Виробництво | 7848 | 1636 | 6212 |
| Імпорт | 595 | 43 | 552 |
| з них з ЄС | 584 | 38 | 546 |
| Ресурси / використання | 8443 | 1679 | 6764 |
| Експорт | 1070 | 9 | 1061 |
| з них до ЄС | 596 | 5 | 591 |
| Внутрішнє використання | 7373 | 1670 | 5703 |
| Насіннєвий фонд | 792 | 202 | 590 |
| Втрати | 313 | 83 | 230 |
| Корми для тварин | 1243 | 525 | 718 |
| Використання в промисловості | 50 | – | 50 |
| Промислова переробка | 1375 | – | 1375 |
| Споживання населенням | 3600 | 860 | 2740 |
Джерело. За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl)
При цьому, на ринку сформувалася пропозиція картоплі обсягом 8443 тис. тонн, з якої 87,3% становило внутрішнє споживання. Втрати картоплі — близько 3,7%, а на промислову переробку було спрямовано 16,3%.
Збалансована модель розвитку польського агробізнесу забезпечила країні провідні позиції у світовому експорті овочів та фруктів. Однак, основна частка овочів і фруктів (понад 70 %) споживається на внутрішньому ринку, що свідчить про високу їх якість та дотримання екологічних стандартів у виробництві (таблиця 4)
Таблиця 4. Баланс фруктів, овочів та горіхів в сільськогосподарському 2020/21 році
| Показники | Овочі | Свіжі фрукти | Горіхи | Цитрусові фрукти | Сушені фрукти |
| тисяч тонн | |||||
| Виробництво | 5155 | 4512 | 15 | 0 | 12 |
| Імпорт | 846 | 1377 | 63 | 1638 | 23 |
| Ресурси / використання | 6001 | 5889 | 78 | 1638 | 35 |
| Експорт | 1100 | 1080 | 8 | 1074 | 14 |
| Внутрішнє використання | 4901 | 4809 | 70 | 564 | 21 |
| Втрати | 400 | 246 | 0 | 0 | 0 |
| Корми для тварин | 114 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Використання в промисловості | 0 | 357 | 0 | 0 | 0 |
| Споживання населенням | 4387 | 4206 | 70 | 564 | 21 |
Джерело. За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl)
Крім того, розвинута система заготівлі і зберігання овочів та фруктів дозволяє зменшити їх втрати до менш ніж 7,7% від загального виробництва овочів та до 5,4% при вирощуванні фруктів.
Водночас, одним із найкращих прикладів формування збалансованого аграрного бізнесу є молочна галузь. Із 2010 року по 2021 рік зростало як виробництво молока, так і його використання. Експорт молока та молочних продуктів за цей період зріс із 2764 тис. тонн до 5061 тис. тонн (таблиця 5).
Таблиця 5. Баланс молочної галузі (включаючи молоко для переробки)
| Показники | 2010 | 2015 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 |
| тисяч тонн | ||||||
| Пропозиція | 12898 | 14530 | 15563 | 15864 | 16795 | 16934 |
| Виробництво | 11921 | 12859 | 13758 | 14090 | 14822 | 14881 |
| Імпорт | 977 | 1630 | 1787 | 1765 | 1962 | 2124 |
| Скорочення запасів | – | 41 | 8,9 | 8,9 | 11,2 | -70,8 |
| Використання | 12898 | 14530 | 15563 | 15864 | 16795 | 16934 |
| Експорт | 2764 | 3485 | 4899 | 4868 | 4993 | 5061 |
| Внутрішнє споживання | 10133 | 11045 | 10665 | 10997 | 11803 | 11874 |
| Втрати | 24 | 26 | 26 | 26 | 30 | 30 |
| На годівлю | 550 | 590 | 682 | 742 | 700 | 500 |
| Споживання населенням | 9559 | 10429 | 9957 | 10229 | 11073 | 11344 |
| Збільшення запасів | 1 | – | – | 79 | 0 | 0 |
Джерело. За даними досліджень інформації Statistics Poland (https://stat.gov.pl)
Надлишки молока на ринку не створюють суттєвих проблем, оскільки в країні досить розвинута переробна індустрія та експорт продукції із високою доданою вартістю, зокрема твердих та напівтвердих сирів. Зокрема, експорт молочних продуктів збільшився майже в чотири рази з моменту вступу Польщі до ЄС. Другим у списку експортних молочних продуктів залишається сухе молоко, переважно сухе знежирене. Іншими експортними молочними продуктами є рідке молоко, масло, вершки, йогурти, казеїн і кефір.
Польські молочні продукти виробляються з високоякісного молока та з використанням новітніх технологій. Оптимально розгалужена мережа підприємств молочної переробної промисловості забезпечує високу якість надходження вихідної сировини та виробництво готової продукції, а найсучасніші технологічні лінії дозволяють отримувати широкий асортимент молочної продукції. Крім того, молочні продукти виробляються із дотриманням принципів належної виробничої практики, а також актуальних систем стандартизації та якості, що відповідають європейським стандартам.
Таким чином, основними конкурентними перевагами польської аграрної моделі виступає висока якість і безпечність виробництва харчових продуктів, його орієнтація як на внутрішній, так і зовнішній ринок, а також розвинута глибока переробка та виробництво продукції із різною доданою вартістю.
Підготував Юрій КЕРНАСЮК,
кандидат економічних наук,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємствами
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
