Трохи більше року тому фермери та громади отримали можливість розпоряджатися своїм активом. Відкриття ринку землі – можливість для країни розкрити свій економічних потенціал. Але наступним кроком має стати реформа меліоративної системи, адже до 2050 року більше половини орних земель буде непридатна для землеробства без зрошення. Саме тому реформа меліорації є головним пріоритетом для сільського господарства. Причина полягає в зміні клімату та стрімкому скороченню використання зрошувальних площ з 2 млн. га до лише 0,5 млн. га через застаріле обладнання. Зазнало втрат сільське господарство і через повномасштабне вторгнення російської федерації. Саме таку важливу тему підняли учасники форуму «Комплексна реформа в секторі гідротехнічної меліорації України»

Складна ситуація склалася в системі меліорації не сьогодні. За часи незалежності площа зрошувальних земель в країні скоротилася на 70%. Потенціал зрошувальних систем  південних регіонів України використовується лише на третину. До слова, дані були актуальні до повномасштабного вторгнення рф. Наразі в Україні маємо тимчасово окуповані території.

В бюджеті відсутні кошти для підтримання наявної меліоративної мережі, не кажучи вже  про її розвиток. Тому на державному рівні прийняли рішення про передачу функцій утримання меліоративної інфраструктури нижчого рівня безпосередньо водокористувачам. Мова йде про мережу, яка залишилася після водонасосних станцій. У лютому парламент ухвалив Закон «Про об’єднання водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», а в травні 2022 року його підписав Президент. Україна нарешті отримала реальний механізм для відновлення меліоративних систем та розвитку гідротехнічної меліорації. Перший крок – зроблено, а наступний – прийняття другого Закону «Про операторів меліоративних систем державної власності».

За словами голови підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олега Тарасова, тепер постає питання, як бути з управлінням об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем, які залишаються в державній власності. У держави не достатньо коштів, а організаційно-правова форма  операторів ринку – державна установа.

– Відповідно, такі державні установи не можуть залучати кошти і фінансуються лише з бюджету. Для вирішення цього питання як наступний логічний крок розроблений законопроєкт № 7577 «Про операторів державних меліоративних систем». Його основна мета – перетворення державних установ у державні некомерційні підприємства, надання їм можливості залучати інвестиції та кредитні ресурси для потреб водного господарства. При цьому законопроєкт передбачає залучення до управління державним оператором усіх зацікавлених водокористувачів, не тільки аграрного, але і промислового сектору, і комунальних підприємств, організацій, що користуються меліоративною системою, через включених своїх представників до складу наглядових рад операторів. Самі наглядові ради наділятимуться функцією призначення та звільнення керівника державного підприємства, затверджуватимуть тарифи на послуги, вирішуватимуть питання залучення кредитів та позик. Проєкт планують розглядати в комітеті десь в грудні – тоді й будуть враховані зауваження і прийняте зважене рішення, – наголосив депутат.

Реалізація реформи в секторі гідротехнічної меліорації

Важливим кроком в реформі стало розпорядження уряду від 12 серпня поточного року про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій із сфери управління Державного агентства водних ресурсів до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства  (далі Держрибагентства).

Так, за словами першого заступника Голови Держрибагентства Тараса Кота,  26 серпня в Агентстві було створено новий департамент розвитку меліорації. Там сформовано 4 відділи. Перше завдання, поставлене перед новоствореним департаментом – забезпечити виконання розпорядження Кабміну про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Держрибагентства.

– На сьогодні всі акти приймання-передачі цілісних майнових комплексів опрацьовані. Вже почалася перереєстрація 30 підприємств Держрибагентства, стосовно 14 опрацьовано всі зауваження. Акти підписані представниками міжрайонних управлінь водного господарства та представниками  Держрибагентства. Є невелика технічна затримка за Держводагентством. Впевнені, що розпорядження уряду буде виконано в повному обсязі. У сфері управління Держводагентства залишилася значна частина основних меліоративних фондів, які знаходяться на балансі басейнових управлінь та регіональних офісів водних ресурсів. Спеціалістами департаменту розвитку меліорації розроблений чіткий, зрозумілий, швидкий та прозорий механізм передачі цих водогосподарських об’єктів комплексного призначення до сфери управління державного агентства меліорації та рибного господарства. Робота у цьому напрямку  розпочалася на початку жовтня 2021. За сприятливих умов підготувати документи та оформити передачу вдасться до 1 січня 2023 року, – розповів пан Кот.

Він також додав, що після передачі об’єктів від одного агентства до іншого фахівців звільняти не будуть.

– Люди, які забезпечували працездатність зрошувальних і осушувальних систем та експлуатацію відповідних об’єктів, будуть працювати далі. Треба змінювати не фахівців, а підхід до керування та адміністрування водогосподарської організації шляхом впровадження зрозумілої і прозорої системи роботи цих підприємств, – наголосив Тарас Кот.

У Держрибагентстві вже почали формувати перелік проєктів, реалізація яких дозволить знизити вартість подачі води на зрошення, а в майбутньому забезпечить стабільну роботу водогосподарських підприємств та організацій водокористувачів. По-перше, треба оптимізувати споживання електроенергії та зробити енергомодернізацію інфраструктури, перехід з другого та перший клас напруги для насосних станцій, зрошувальних, осушувальних систем та магістральних каналів. Фахівці планують визначитися з цими питаннями до кінця грудня поточного року. У найближчих планах – напрацювати рекомендації щодо проведення тендерів на закупівлю електроенергії для водогосподарських організацій. Через 3-5 років гостро постане питання модернізації головних насосних станцій та заміни обладнання. Треба вже зараз шукати шляхи вирішення проблеми та розробити досить точний прогноз вартості надання послуг на найближчі 2-3 роки.

Законопроєкт про операторів державних меліоративних систем

Раніше вважали, що державне майно не можна передавати комусь іншому в управління. Тепер водокористувачі будуть причетні до процесу. На думку радника міністра аграрної політики та продовольства України з питань зрошення Михайла Соколова, відбулася світоглядна зміна, яка дозволяє зробити реформу меліоративної системи. Інакше інвестиції отримати неможливо. А їх обсяг вражає.

Треба буде запровадити зрошення та меліорацію на 5 млн. га – це десь 3 тис. дол. на га. Отож, приблизно 15 млрд. дол. Зрозуміло, що держава фізично не може взяти ці кошти. Навіть якби і взяла, то як забезпечити їх ефективне використання, доцільність витрачання і повернення. Завдяки реформі завдання передаємо тим, хто і буде платити, – розповів Михайло Соколов.

За його словами, після ухвалення законопроєкту, що наразі перебуває на розгляді в парламенті, можна буде передавати меліоративні об’єкти від державних установ, які не можуть залучати інвестиції, некомерційним підприємствам. Вони є фактично господарюючими суб’єктами із відповідними фінансовими планами і можливостями. Так вирішується питання забезпечення інвестиції в меліоративну систему.

Крім того, наголошує радник пан Соколов, все залишається у власності держави, тобто немає можливості якихось махінацій. Об’єкти критичної меліоративної інфраструктури не можна приватизувати та використовувати для власного збагачення. Законопроєктом заблоковані шляхи для цього.

А ще, каже він, буде запроваджено двоставковий  загальнодержавний тариф. Зараз водокористувачі сплачують, фактично, за куби. В цій ціні також закладені експлуатаційні та інвестиційні витрати. Вони впродовж року не змінюються. А кількість води, які споживає водокористувач, змінюється.

– Саме тому водогосподарська система зараз знаходиться у стані стресу. З одного боку, вона має надати споживачам найменший тариф, який можливо. Але якщо це робити, то виникають ризики, якщо будуть дощі, то не покриються витрати. І тому цей тариф намагаються зробити якомога більшим для того, щоб себе застрахувати. Конфлікт треба якось вирішувати. Закон його вирішує і каже, що є постійна складова тарифу, пропорційна площі зрошення. І саме до неї мають закладатися постійні витрати. А є змінна, що прямопропорційна тому, скільки води споживається. Просте рішення, яке дає результат, тобто фінансову передбачуваність, – підсумував Михайло Соколов.

Щодо фінансування інвестиційних проєктів, то Група Світового банку разом із партнерами вже співпрацює з Міністерствами аграрної політики та фінансів над питаннями практичної реалізації. Планують у загальний бюджет на 2023 рік надати фінансування  на підтримку програм з водокористування у розмірі 200 млн. грн.

– Невелика сума, але вкрай потрібна для початку роботи з першими об’єднаннями водокористувачів, аби отримати значніші суми в майбутньому від Світового банку та інших фінансових установ. Тільки меліорацією не вирішити всіх проблем. Є й інші способи – мінімальна обробка ґрунтів, цифрові карти полів. Вони є набагато ефективнішими та дешевшими в певних випадках. Але і меліорація має відігравати більш важливу роль, – наголосив провідний економіст сільського господарства Світового банку Сергій Зоря.

Важлива складова реформи – підключення до електромереж, адже одна справа надати можливість правильно використовувати меліоративні системи, а те як сьогодні відбувається підключення до електромереж не витримує жодної критики, – зазначив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободянник.

– І вартість, і сама процедура буде стримувати постійно інвестиційну привабливість та економічний розвиток. Не менш важливо в рамках реформи ініціювати дерегуляції власне підключення до потужностей аграріями.

Отож, як підсумували учасники форуму,

• на державному рівні передбачено відновлення меліоративних систем загальною вартістю 4 млрд. доларів.

• можуть бути повернуті до використання більше 1 млн. га земель під зрошенням.

Зрозуміло, що можливості бюджету обмежені. Тому є хороша можливість для інвесторів, для донорів та інших організацій працювати в цьому бізнесі. Але для цього треба створити умови. Ціна на землю не просто залежить від меліорації, вона включає її вартість, що позначається і на собівартості продукції. Створити інвестиційні можливості можна лише через реформування сектору гідротехнічної меліорації, відновлення меліораційних систем. Закон «Про об’єднання водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» – перший крок. Потрібен ще Закон «Про оператора державних меліоративних систем», аби вже з наступної весни почали працювати з об’єднаннями водокористувачів у нових умовах.

Коментар:

Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID:

У світі зрошуються близько 300 млн. га земель. Поливні землі забезпечують 40% виробництва продовольства і займають 18% площі сільськогосподарських угідь. Україна належить до тих країн, де зрошення є впливовим фактором для виробництва агропродукції. Зміна клімату, збройна агресія росії вимагають зараз досить важливих рішень. Україна раніше з таким не стикалася, не має і в світі такого великого досвіду.  Тому дії щодо збереження меліоративної системи і продовольчої спроможності – важливі.

Загальне осушення і зрошення у нас становить 5,5 млн. га, але зрошується лише 1% від цієї площі. В 2021 році було більше, ніж 500 тис. га. А в нинішньому – спостерігаємо велике падіння, яке позначиться на виробництві. Зміна клімату залишається проблемою, яку треба вирішувати через зрошення. За прогнозами до 2050 року в Україні 47% с/г угідь не будуть придатні до використання без зрошення. До 2100 року така площа може становитиме  66%. Зрошення є визначальним для продовольчої безпеки.

Щорічно через незастосування зрошення Україна недоотримує: зернових = 8 млн т/рік, технічних культур = 3,5 млн т/рік, плодоовочевих культур = 11,0 млн т/рік.

Через військову агресію росії збитки у секторі гідротехнічної меліорації орієнтовно становлять 200 млн доларів.

Підготувала Тетяна Ковальчук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram