Під час конференції компанії Bayer «Євроінтеграція: очікування та виклики» із доповіддю на тему резистентності збудників хвороб виступив Роман Вусатий, експерт з розвитку департаменту агрономічних рішень компанії Bayer. У своєму виступі він детально пояснив механізми формування стійкості до фунгіцидів, актуальну ситуацію в Україні та Європі, а також практичні підходи до запобігання втратам ефективності препаратів.
— Це якраз та загроза, яку ми інколи можемо не побачити або неправильно інтерпретувати на полі: чому продукт працював, а потім перестав, чому в сусіда працює, але в більшій нормі, — зазначив Роман Вусатий.
Що таке резистентність і чому вона виникає
Резистентність — це стійкість організмів до зовнішніх чинників, зокрема до пестицидів. Популяції патогенів є гетерогенними: окремі штами можуть спонтанно мутувати та набувати стійкості.
— Як немає однакових людей, так само немає однакових штамів у популяції збудників грибів. Під дією фунгіцидів стійкі форми, не маючи конкуренції, починають активно розвиватися, — пояснив спікер.
Розрізняють:
- природну та набуту резистентність;
- крос-резистентність (стійкість до всієї групи діючих речовин);
- множинну резистентність (до різних класів фунгіцидів).

Три фази розвитку стійкості
За словами експерта, формування резистентності відбувається поступово:
- Фаза низької стійкості — новий продукт працює ефективно.
- Фаза швидкого зростання стійкості — стійкі штами накопичуються.
- Фаза стабілізації — препарат практично втрачає ефективність.
— На п’ятий рік ми можемо отримати практично повністю резистентну популяцію, і улюблені продукти перестають працювати, — наголосив пан Вусатий.
Головні причини появи резистентності
Серед ключових чинників:
- відсутність ротації фунгіцидів;
- використання занижених норм;
- тривалий період напіврозпаду препарату;
- застосування фунгіцидів із вузьким, цільовим механізмом дії;
- велика кількість поколінь патогенів.
— Найчастіше резистентні штами виникають через спонтанні мутації в геномі клітини. І що більше поколінь має патоген — то швидше формується стійкість, — підкреслив експерт.

Три ключові групи фунгіцидів у зернових
Стробілоріни (QoI)
Мають профілактичну дію та блокують дихальний ланцюг у мітохондріях.
Ризик появи резистентності — високий.
Найвідоміша мутація — G143A, яка забезпечує повну стійкість.
— Якщо з’являється мутація G143A, жоден інший стробілорін уже не спрацює — навіть за підвищених норм, — наголосив спікер.
DMI-фунгіциди (триазоли)
Впливають на синтез стеролів.
Ризик — середній.
Резистентність має ступінчастий характер і може частково компенсуватися підвищенням норм або використанням сумішевих продуктів.
SDHI-фунгіциди
Діють на інший сайт дихального ланцюга.
Ризик — середній або високий залежно від покоління.
— SDHI не мають крос-резистентності зі стробілорінами. Якщо є стійкість до QoI, SDHI можуть забезпечити контроль, — пояснив Вусатий.
Він підкреслив, що не всі SDHI однакові: різні молекули по-різному впливають на сукцинатдегідрогеназу.
Роль FRAC у контролі резистентності
Окрему увагу спікер приділив роботі міжнародного комітету FRAC (Fungicide Resistance Action Committee), до якого входять провідні компанії галузі, зокрема Bayer.
Міжнародний комітет FRAC:
- ідентифікує проблеми резистентності;
- класифікує діючі речовини;
- публікує рекомендації;
- надає методики відбору зразків.
— Звіти FRAC — це основне джерело інформації про наявність резистентних популяцій, у тому числі в Україні, — зазначив Роман Вусатий.

Актуальна ситуація в Україні
На основі звітів FRAC експерт окреслив ситуацію для зернових:
- Септоріоз пшениці — середній рівень резистентності до стробілорінів, хороша чутливість до SDHI.
- Борошниста роса — гетерогенна ситуація, потрібні повні або середні норми DMI.
- Сітчаста плямистість ячменю — виявлені стійкі форми до QoI та SDHI, потрібен зважений підхід.
- Фузаріоз колоса — чутливий до азолів.
- Іржі — загалом контрольовані всіма трьома групами.
— Ні в якому разі не можна занижувати норми внесення, особливо проти сітчастої плямистості, — застеріг спікер.

Практичні рекомендації Bayer
Роман Вусатий наголосив на ключових принципах:
✔ дотримання рекомендованих норм
✔ профілактичне застосування стробілорінів і SDHI
✔ використання сумішевих продуктів із різними механізмами дії
✔ не більше двох внесень QoI за сезон
✔ системна ротація фунгіцидів
— Саме різноманіття підходів у захисті рослин забезпечує контроль резистентних патогенів, — підсумував експерт.
Серед прикладів комплексних рішень він назвав продукти з кількома діючими речовинами, зокрема трикомпонентні рішення, що поєднують різні механізми дії.
Висновок
Резистентність — це не теоретична загроза, а реальний процес, який уже фіксується в Україні. Однак правильна стратегія — ротація, повні норми та використання багатокомпонентних фунгіцидів — дозволяє ефективно стримувати розвиток стійких популяцій.
— Найважливіше — не економити на нормі та не повторювати одну й ту саму схему з року в рік, — резюмував Роман Вусатий.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram








