Клімат без ілюзій: як вижити аграріям в умовах нової реальності

Під час щорічної конференції, присвяченій технологіям Mzuri Pro-Til та організованій BTA Group, що зібрала аграріїв з різних регіонів України, окрему увагу учасників привернув виступ Романа Лещенка — фермера з Черкащини, екс-міністра аграрної політики та продовольства України. Його доповідь була присвячена практичному досвіду проходження одного з найскладніших сільськогосподарських сезонів та глибоким кліматичним змінам, які вже сьогодні докорінно змінюють правила гри для агросектору.

Аномальний сезон як нова норма

Роман Лещенко наголосив, що сезон 2024/25 років став концентрованим прикладом усіх можливих кліматичних ризиків. Бездощова осінь, аномально теплий січень із температурами до +17 °C, три хвилі сильних морозів, повна відсутність опадів улітку та на початку осені — усе це, за його словами, вже не виняток, а нова реальність українського агровиробництва.

— Це був не просто складний рік — це була суцільна аномалія без пауз, — зазначив Роман Лещенко, підкресливши, що традиційні підходи більше не працюють.

Водний дефіцит і екологічна катастрофа

Окремий блок виступу був присвячений кризі водних ресурсів. За словами Лещенка, після підриву Каховської ГЕС та на тлі тривалих температурних аномалій Україна опустилася зі 125-го на 138-ме місце у світі за доступом до запасів прісної води.

За роки Незалежності в країні зникло близько 10 тисяч річок, а великі водні артерії, зокрема Дніпро, стрімко втрачають водоток, деградують і замулюються. Він навів емоційні приклади з Черкащини, Кіровоградщини, Херсонщини та Миколаївщини, де навіть після рекордних дощів водойми не наповнюються, а екосистеми фактично зруйновані.

Клімат змінює аграрну карту України

Роман Лещенко застеріг, що дві третини території України поступово переходять у зону посушливого клімату. Малосніжні зими, спекотні літа, температурні гойдалки навесні та восени — усе це вже змушує аграріїв відмовлятися від ярих культур у південних регіонах і переглядати сівозміни в центрі та на півночі країни.

— Або ми змінюємо технології, або виходимо з агровиробництва, — підкреслив він.

Технології як питання виживання

У своєму виступі пан Лещенко неодноразово наголошував на важливості адаптивних технологій. За його словами, перехід на strip-till, мінімальний обробіток ґрунту, постійне покриття полів рослинними рештками, збереження вологи та робота з біотою ґрунту — це вже не про ефективність, а про фізичне виживання господарств.
Він навів приклади з власного господарства, де посіви, виконані за технологіями Mzuri, змогли витримати екстремальні морози та посуху, тоді як класичні поля зазнали значних втрат.

Люди — ключовий ресурс агросектору

Окремо Роман Лещенко акцентував на кадровій кризі в сільському господарстві. За його словами, агрономи, механізатори та інженери стають найціннішим активом агропідприємств, а власники мають працювати з ними в постійній комунікації, дозволяючи експериментувати й навіть помилятися.

— Ціна помилки сьогодні — банкрутство. Але без права на помилку не буде й розвитку, — зазначив він.

Аграрії як опора держави

Завершуючи виступ, Лещенко підкреслив стратегічну роль аграрного сектору для України. На його думку, саме аграрії сьогодні є ключовою економічною опорою країни та одним із головних джерел підтримки Збройних сил України.

— Наша ефективність — це не лише про прибуток. Це питання виживання держави, — резюмував фермер, закликавши колег не чекати покращення умов, а діяти вже зараз.

Виступ Романа Лещенка на конференції Mzuri став одним із найглибших і найпрактичніших за змістом, наочно продемонструвавши: кліматичні зміни — це не майбутнє, а теперішній виклик, який вимагає негайних рішень.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram