Проблема зниження родючості ґрунтів та їх деградація, що виникає внаслідок дисбалансу поживних елементів в ґрунті спостерігається всією Україною та є наслідком відмови від традиційної органо-мінеральної системи удобрення та спалюванні пожнивних решток на полях. Про це на сторінці у facebook повідомив Олександр Паливода, директор Департамент АПР Херсонської ОДА.

Він стверджує, що при сучасному рівні господарювання землероби повертають до ґрунту від виносу сільськогосподарськими культурами в середньому лише 25% поживних речовин. Окрема тема на думку чиновника — ризик виникнення пожеж та викиди вуглекислого газу в атмосферу при спалюванні решток.



Органічну речовину ґрунту можна частково поновити шляхом пожнивних решток. Але в багатьох господарствах продовжується безглузда та нищівна практика спалювання соломи на полях. Судіть самі: солома згорає на одному квадратному метрі за 30-40 секунд — за цей час температура на поверхні ґрунту може досягати 360˚С, і близько 50˚С — на глибині 5 см. Це спричиняє вигорання гумусу в 5-сантиметровому шарі ґрунту, а втрату води — в 10-сантиметровому шарі, — зауважив Олександр Паливода.

При розкладанні 1 кг соломи в ґрунті, вже через 3 місяці, утворюється близько 50 г гумусу, а через 2 роки — близько 90-100 г. Новоутворені гумусові речовини належать до складу так званого «поживного гумусу», дії якого вистачає на 4 роки.

— Закликаю всіх агровиробників: не паліть пожнивні рештки та не знищуйте те, що може принести користь. Ставтесь до землі, яка нас годує, дбайливо та з розумом!, — наголосив директор Департаменту АПР Херсонської ОДА.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram