На ринку мінеральних добрив у Польщі та більшості країн ЄС фіксується черговий суттєвий стрибок цін. Це вже найближчим часом може вплинути на український агросектор, який значною мірою залежить від імпортних поставок, зокрема з польського напрямку.
Добрива в ЄС дорожчають: що відбувається
У 2025 році польські фермери фіксують чергове різке подорожчання мінеральних добрив. За даними WIR, ціни демонструють хаотичні коливання: зростання у першому кварталі, потім зниження та повторний підйом у середині року. Водночас внутрішнє виробництво добрив у Польщі зростає повільно та все ще не повернулося до рівнів, характерних для періоду до енергетичної кризи.
Аналітики відзначають, що високі ціни формуються під впливом кількох факторів:
- подорожчання сировини на світових ринках;
- залежність Польщі від імпортних добрив;
- очікуване збільшення тарифів на азотні та комплексні добрива;
- наближення повного запуску механізму CBAM — «вуглецевого податку» на імпорт товарів за меж ЄС.
За прогнозами експертів, після введення CBAM у 2026 році вартість імпортних добрив може зрости ще на 10–15%, а у деяких випадках — понад 30%.
CBAM: головний фактор зростання вартості добрив у 2026 році
21 листопада 2025 року польський Сейм ухвалив закон щодо імплементації механізму CBAM, який із 2026 року зобов’язує імпортерів сплачувати вуглецеві сертифікати за продукцію, що має високий вуглецевий слід, зокрема за добрива, сталь, цемент, алюміній та водень.
COPA-COGECA попереджає: впровадження CBAM без компенсаційних механізмів може значно збільшити собівартість виробництва в агросекторі ЄС та зробити фермерів менш конкурентоспроможними.
Що це означає для України
Для українського ринку добрив ситуація в ЄС має прямий вплив. Зростання цін у Польщі вже формує нові ризики:
- імпорт польських добрив стане дорожчим і менш доступним;
- українські імпортери змушені будуть шукати альтернативні ринки постачання;
- можливе подальше зростання собівартості рослинницької продукції у 2026 сезоні.
За даними ІА «Інфоіндустрія», за перші 10 місяців 2025 року Україна імпортувала з Польщі 617 тис. тонн добрив, що становить 21,2% від загального обсягу імпорту (2,9 млн тонн). Такий високий рівень залежності формувався, зокрема, через повне закриття морського імпорту аміачної селітри в Україну.
Аналітики попереджають: подальше зростання цін у Польщі та впровадження CBAM можуть суттєво скоротити поставки, а отже, в Україні може виникнути потреба в терміновій диверсифікації імпортних маршрутів та активізації власного виробництва добрив.
Контекст: довгострокові причини кризи
Експерти відзначають, що добривна криза в ЄС не є новою. Ще до 2020 року ринок значною мірою залежав від постачань із Росії та Білорусі, які займали до 25% сегмента азотних і NPK-добрив. Лобізм окремих виробників сприяв витісненню конкурентів із Північної Африки, що зробило ринок ще більш уразливим.
На думку директора ІА «Інфоіндустрія» Дмитра Гордейчука, ЄС готується до рішучіших дій для захисту свого промислового виробництва:
— Фермери виявилися не готовими до цінового шоку. Але в умовах війни росії проти України та зміцнення тарифної політики США ЄС посилюватиме захисні механізми — зокрема через CBAM.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
