ГК «Глобино»: штрихи до прибуткового свинарства

Кожен із нас не тільки чув про глобинські ковбаси, а й куштував їх. Перероблення — це наступний щабель розвитку свиногосподарства, який додає не лише суттєвої привабливості вирощуванню свиней у живій вазі, а й стабільності підприємству. З іншого боку, без достатньої кількості сировини, в якості якої переробник впевнений, неможливо гарантувати і якість кінцевого продукту. Тож розповімо про роботу «Глобинського свинокомплексу», перед якими труднощами постають виробники, чи втілюють новації і завдяки чому отримують якісну свинину, яку українці залюбки споживають у вигляді ковбас та інших м’ясних виробів.

 Більше якісної свинини

— Наше завдання просте — вирощувати якомога більше свиней великої ваги, забезпечувати м’ясокомбінат сировиною для виробництва продукції, яка реалізовується на території всієї України, — каже Микола Кремезь, директор виробництва «Глобинського свинокомплексу». — Маємо три репродуктори — племінний і два товарних. Племінний дає ремонтних свинок для поповнення основного стада товарних свиноматок, які є основними засобами для вирощування товарних свиней, що йдуть на забій. Два роки тому, на початок повномасштабного вторгнення, ми утримували 12 тис. основних свиноматок, зараз чисельність збільшилася до 15 тис. — потужність підприємства зростає.

Скоро, кажуть в Україні, слово мовиться, та не швидко діло робиться. Хто хоч би у власному хліві вирощував поросятко, добре знає, скільки уваги потребує тварина, а що вже казати про промислові комплекси, де утримують тисячі свиней і де все має працювати як годинник. Найменший збій може призвести до значних збитків.

— У свинарстві важливе все. Основна ціль ― отримати максимальний результат у виробництві, а саме: максимальної ваги реалізації та кількості свинини. Цього неможливо було б досягти, якби не ретельне дотримання високих технологій у годівлі, забезпечення відповідних умов утримання, зокрема мікроклімату та створення комфортних умов для тварин, — уточнює Ігор Мойсей, головний технолог «Глобинського свинокомплексу».

Якості тварин:

— тип розведення — класичний;

— свинка: двопородий гібрид Велика біла і Ландрас, генотип 50/50, покрита термінальною лінією PIC 337

— трипородний гібрид з високими м’ясними якостями та приростами.

Технології — один із нинішніх стовпів галузі, та не менш важливий аспект — біобезпека, зокрема здоров’я тварин, максимальна збереженість поголів’я, регулювання рівня використання антибіотиків у бік поступового зменшення використання аж до відмови, що відкриває перед підприємством великі перспективи.

— До цього ми йшли багато років, і на даний час тварини на нашому свинокомплексі не приймають антибіотики, застосовуємо їх лише ін’єкційно в разі серйозних хвороб, — ділиться Дмитро Жданов, головний лікар ветмедицини «Глобинського свинокомплексу». — Скасувавши застосування антибіотиків для профілактики та обмежуючи їх застосування для лікування, ми замінили їх на фітобіотики, пробіотики, фітопідкислювачі. Затрати зараз більші, ніж раніше. Наприклад, якщо до цього року на препарати цього напрямку на один кілограм свинини витрачалося орієнтовно 15 коп., то зараз, щоб імунітет до хвороб був стійкий, їх частка сягає однієї гривні. Проте в повністю закритому циклі ця різниця перекривається. А головне — ми бачимо, що справа того варта.

NB: Взявши курс на євроінтеграцію, підприємство крок за кроком впроваджує на свинокомплексах програму вирощування без антибіотиків та інші вимоги утримання тварин, протоколів лікування, норм біологічної та екологічної безпеки. Виробники пропонують споживачам безпечну для здоров’я продукцію. Це велика перевага поки що на внутрішньому ринку. Продаж продукції свинини за межі країни наразі процес тривалий.

— Якщо конкретні високоефективні підприємства успішно обладнують ферми відповідно до європейських вимог та активно напрацьовують технології, що забезпечують належну якість продукції, то в державних масштабах справа просувається значно повільніше, — вважає Микола Кремезь. — Державі ще є над чим працювати, особливо щодо впровадження європейських регламентів простежуваності продукції. Для того, щоб вступити до ЄС і експортувати свинину, важливо, щоб єврокомісари під час аудиту не тільки бачили стан підприємства, а ще й могли переконатися документально, що виробник дотримується всіх відповідних норм на практиці. Наші спеціалісти на фермі фіксують усі технологічні процеси й без державних вимог, тому що нам важливо відслідковувати та аналізувати всі етапи виробництва, десь працювати над помилками, щось покращувати і, звісно, розуміти, що впливає на результат. Деякі технології, впроваджені на вітчизняних фермах, організовані навіть на вищому рівні, ніж на фермах в ЄС. Перепоною на шляху до євроінтеграції є й той факт, що наша країна не вільна від АЧС, — зауважує директор виробництва.

Читайте також: Міфи і правда про прибутковість свинарства

Як побудована на «Глобинському свинокомплексі» система біобезпеки

Для збереження поголів’я та його максимальної продуктивності на «Глобинському свинокомплексі» налагоджене багатоступеневе дотримання норм біобезпеки. І цей досвід особливо важливий нині, під час повномасштабної війни, коли через неконтрольованість деяких процесів у дикій фауні, зокрема на тимчасово окупованих територіях, поширення АЧС зросло в рази.

— На нашу думку, АЧС — не надумана проблема, її треба завжди тримати на відстані й контролювати, щоб вірус не потрапив у тваринницькі приміщення. Особливо зважаючи на те, що ще немає вакцини, здатної захистити тварин від захворювання. Поки не може про це подбати наука, підприємства мусять самотужки убезпечити поголів’я від вірусу АЧС. Як ми працюємо в цьому плані? Поставили перед собою мету, визначили фактори ризику і шляхи, якими вірус може потрапляти на підприємство, продумали схеми стримування, які не перестаємо удосконалювати та контролювати, — ділиться директор виробництва.

Багатоступеневий захист розробили на підприємстві задля того, щоб тварини не контактувати із зовнішнім середовищем, оскільки, як переконалися свинарі, майже завжди (у 99,9% випадків) віруси потрапляють на ферми механічним шляхом — із транспортом, кормами та матеріалами, які використовують, а також з людьми, які заходять на ферму.

— Транспорт у сіру зону намагаємося не запускати. Комбікорми розвантажуємо у брудній чи проміжній зоні — прямого контакту з тваринами немає. Для зовнішніх перевізників влаштовані перевантажувальні рампи, на деяких фермах їх немає, тоді від корпусу до машин з-за меж підприємства свиней доставляють внутрішнім спецтранспортом. Товарно-матеріальні цінності або піддаємо температурній обробці в парових камерах, або обробляємо дезінфекційним розчином. Це основні шляхи, яких суворо дотримуємося і постійно контролюємо, щоб не допустити проникнення вірусу, — підкреслює Микола Кремезь. — Маємо багато карантинних правил, що регламентують наше пересування між власними підрозділами, як, до прикладу, не можемо переїхати з ферми на ферму без внутрішнього карантину — 24, 48 чи 72 години. Навіть між своїми фермами. Бо біобезпека — це не тільки про АЧС, а й про інші патогени, що зменшують прирости, збереженість тварин і в кінцевому результаті — прибутковість підприємства.

Для того, щоб працівники не заносили патогенну флору, на свинокомплексі запроваджено вахтовий метод роботи з тваринами. Оператори, які працюють безпосередньо з поголів’ям, залишаються у межах ферм по два тижні. Адміністрація забезпечує їх усім необхідним: житлом, харчуванням, робочим одягом, засобами гігієни, організовано дозвілля та навчання працівників.

— Перед тим, як працівники, особливо нові, заходять на підприємство, вони ознайомлюються з інструкціями санітарного пропуску, ми їм детально розповідаємо про те, як потрібно мити руки, нігті, переодягатися, приймати душ. Усіх спершу навчаємо робити це правильно та якісно і час від часу проводимо тестування, — пояснює деталі Дарія Пархоменко, заступниця директора ГК «Глобино».

Різні зрізи технологічних знань, що стосуються ветеринарії та біобезпеки, які регулярно проводять у компанії, допомагають працівникам щоразу поновлювати знання і завжди тримати в голові правила та регламенти роботи з тваринами. Щороку в ГК «Глобино» працівникам пропонують зробити щеплення від грипу коштом підприємства — так убивають двох зайців: турбуються про здоров’я персоналу і водночас дбають, щоб менше вірусів та збудників захворювань люди заносили на підприємство.

Щоб звести ймовірність потрапляння хвороботворних організмів практично до нуля, ферми обладнали санпропускниками — у репродукторах їх по два, у відгодівельних та цехах дорощування по одному. Весь персонал, який потрапляє в середовище до тварин, у так звану чисту зону, заздалегідь приймає душ і змінює повністю свій одяг зі спідньою білизною включно на спеціальні костюми, якими працівників забезпечує підприємство.

Люди, які мають справу із високопродуктивними племінними свиноматками та новонародженими поросятками, миються і переодягаються двічі: спершу перед тим, як потрапити у сіру зону, для якої персоналу пропонують костюми червоно-бордової гами, ще раз — безпосередньо перед тваринницькими приміщеннями, для яких їм готують спецодяг у зелено-синіх кольорах. Таким чином навіть одяг не переміщається між зонами.

Береженого, як кажуть, і Бог береже. На свинокомплексі розуміють, що безпека та здоров’я поголів’я, а отже, і безперебійна ефективна робота підприємства залежать від кожного. Загалом свинарство потребує від працівників самодисципліни й тримається на вмотивованих та відповідальних людях, котрі чітко дотримуються всіх вимог та приписів. А українці вміють працювати на совість і готові підставити плече у найскладніших ситуаціях.

Люди не підвели — свинокомплекс вистояв

Деякі працівники, котрі наприкінці лютого тут, на фермі, дізналися про перші вибухи та повномасштабний напад, залишилися на виробництві аж до початку квітня.

— Зараз усе зовсім по-іншому виглядає, ніж було тоді — у перші години, дні, місяці. Не зовсім було зрозуміло, що буде через годину, через день, чи через місяць… Люди, які вирощують тварин, наша основа, опинилися у дуже складній ситуації. Вахти мали закінчитися 28.02‒01.03.2022. Навколо панувала непевність, приреченість, було незрозуміло, що відбуватиметься. Половина тих, хто мав заступати на роботу, просто не приїхали з тієї ж причини — не знали, чи взагалі доїдуть до місця роботи. Оце була перша складність, — пригадує Микола Кремезь.

Родини були далеко. На відстані радилися, вирішували як те, чи можуть у цій ситуації працівники свиноферм залишитися на робочих місцях, так і глобально — як мають діяти сім’ї… Складних питань було багато. Ніхто нікого не тримав силою на підприємстві й ніхто б не засудив, якби оператори поїхали, відпрацювавши свою вахту. Але люди ухвалили нелегкі рішення і фактично ще на місяць залишилися доглядати та годувати багатотисячне поголів’я.

— Деякі оператори залишалися на фермі без виїзду. За це ми їм безмежно вдячні, й ще раз переконалися, що найбільший наш скарб — наші люди. Без них свинокомплекс би не впорався. А проблем вистачало. Нам доводилося оперативно перебудовувати всі ланцюжки постачання. Деякі постачальники інгредієнтів, кормів, матеріальних цінностей або зовсім зупинилися, або змінили попередні домовленості щодо оплати на 100%-ву передоплату, хоча раніше ми працювали з певним відтермінуванням платежів. Відразу ж на наші плечі лягла доставка. Оці перші дні, тижні, місяці, дійсно були найважчі, тому ми дуже цінуємо компанії, які, окрім бізнесу, проявили товариські, партнерські відносини, залишивши після 24 лютого 2022 року такі ж умови, на яких працювали раніше. Через дефіцит деяких товарів та інгредієнтів упродовж першого місяця довелося вводити рецепти без деяких компонентів і годувати не повноцінним збалансованим раціоном, а, по суті, зерном.

Тварини відразу ж відчули зміну у годівлі, прирости погіршали. Поступово вдалося відновити постачання і в березні повернути збалансований раціон. Не знали, як розвиватимуться події, тому у перші 2‒3 тижні осіменяли не по 650 свиноматок, як раніше, а на 100 менше, хоча місячний запас сперми у виробників завжди є. Виробляють її у власному кнурнику — тут відбирають сперму, готують дози, й, по суті, з осіменінням проблем не відчули, пізніше обсяги осіменіння знову відновили.

Інновації — виважені та ефективні

Кожен підрозділ орієнтується на власну економіку й результати роботи. Відповідно, і нові технології впроваджують, зважаючи на реалії виробництва, доцільність та економічну вигоду.

NB: Глобинські свиноферми, каже керівник підприємства, мають той рівень механізації та автоматизації, який дає змогу вирощувати конкурентну якісну свинину.

У групі компаній «Глобино» не практикують бездумної купівлі всього нового й не інвестують у все підряд. На «Глобинському свинокомплексі» використовують тільки перевірені, випробувані рішення, які справді приносять користь, зважують усі за та проти. Зате впроваджені нововведення дають потужний результат.

— У нас високотехнологічні системи контролю мікроклімату, тому що це здоров’я тварин: найновіші комп’ютери 307pro та 310pro компанії Big Dutchman допомагають повністю автоматизувати налаштування та підтримувати потрібний мікроклімат у приміщеннях, — Ігор Мойсей. — Ми використовуємо датчики СО₂, які контролюють рівень вуглекислого газу. Кожен із топменеджерів — керівників ферм — може віддалено зайти й подивитися в онлайн-режимі на звичайному смартфоні, що відбувається у корпусі, й це також допомагає у роботі.

NB: Напередодні великої війни на свинокомплексі започаткували два нові проєкти, будівництво яких не зупинилося. Так за два роки постали дві нові ферми, обладнані системами годівлі до останньої модифікації. Високотехнологічні кухні, пояснює технолог, працюють точно та якісно, вони заміняють значну кількість людей, які б не могли забезпечити настільки скрупульозного дотримання рецептур кормів.

Окрім того, додаткові люди — це ще плюс ризики, та й складно зараз із кадрами, тому технології такого плану на вагу золота.

— Кормокухні на відгодівельних комплексах та молочні кухні на товарних репродукторах дозволяють нам оперувати меншими людськими ресурсами. Для того, щоб нагодувати 40 тис. голів, необхідна всього одна людина, все інше робить комп’ютер. Оператор кормової кухні слідкує за системою, програмує, вводить криві годівлі, співвідношення води та корму, комп’ютер обробляє інформацію, завантажує з прийомних бункерів комбікорм, воду, замішує та роздає кормовий суп, оператор лише контролює процес роздавання у корпусах. Якби про це говорили раніше, то сказали б, що це неможливо. Молочна кухня допомагає нам зберегти поросят та отримати кращі прирости в цеху опоросу. Якщо свиноматка маломолочна або не має необхідної кількості робочих сосків, поросята можуть пити і з молочної чашки. Заміщується годівля практично повністю, окрім молозивного періоду, так як молозиво матері неможливо замінити чимось іншим.

NB: З цих же міркувань на свинокомплексі використовують систему CASA IVOS II, завдяки якій об’єктивно оцінюють стан нативного та розведеного еякуляту хряка, рахують спермодози. Комп’ютер, кажуть на підприємстві, важче обманути. Людина не може так чітко визначити ці показники, як сучасне обладнання, а результат дуже важливий у виробництві якісної спермопродукції для забезпечення репродукторів.

Якщо розвиток відбувається як у напрямі якості, так і кількісно, то для прибуткового виробництва тваринники мусять враховувати кожну деталь, оптимізувати всі процеси, що впливають на рентабельність бізнесу.

— У 2022 році, як уже згадувалося, ми запустили дві ферми: дорощування і окремий відгодівельник із дорощуванням. Минулоріч провели реконструкцію одного з товарних репродукторів, наростили поголів’я. Збільшили потужності елеватора для зберігання на комбікормовому заводі. Наші тварини споживають дуже багато зернових та шротів, а нинішній елеватор трошки зв’язує руки — сировину треба завозити оперативно, годувати тварин фактично з коліс. Це не завжди зручно, у сезон і ціна краща буває, і не завжди є можливість кожен день купувати ту ж кукурудзу, якої найбільше в рецептурах.

Годівлі на «Глобинському свинокомплексі» приділяють велику увагу. Скоро запускатиметься комбікормовий завод після модернізації, що дасть змогу збільшити потужності виготовлення комбікорму. Та й системи утримання відповідають високим стандартам, яких вимагає класичний тип утримання.

NB: Поки одні лише готуються впроваджувати європейські вимоги, на глобинському свинокомплексі тварини розміщені на щілинній підлозі невеликими групами, що відповідає європейським вимогам, як і багато іншого.

В епоху технологічного прогресу на ринку з’являється стільки новинок, що годі втриматися від спокуси їх впровадити. Але насправді, вважають виробники, свинарство тримається на головних речах: добрій генетиці, відпрацьованій сучасній системі утримання, якісній збалансованій годівлі та мотивованих спеціалістах.

Галина ШЕПЕЛЬ

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram