В Україні успішно розгортає роботу Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Це державна установа, яку було створено для підтримання малого та середнього сільгоспвиробництва. Як фермери можуть скористатися її можливостями та кого саме стосуватиметься допомога Фонду, говоримо з головою правління Олегом Приходьком.
— З якою метою створювався Фонд?
— Фонд планувалося створити для повноцінного функціонування ринку землі, коли 2020 року було ухвалено Закон України «Про ринок землі». У законі були певні позиції, відкладені в часі, зокрема й та, що з 1 січня 2024 року юридичні особи зможуть купувати землю. Держава також визначила межі власності земель для фермерів і великих сільгоспвиробників: малий агровиробник може мати у власності до 500 га земель, якщо гектарів більше — це «середняк» або агрохолдинг.
Відкриття ринку землі передбачало низку застережень. Очевидно, що сільгоспвиробники потребують викупу землі та збільшення своєї виробничої бази. Проте, чим менший фермер, тим слабший доступ він має до ресурсів, відтак і можливостей розвиватися та збільшувати свій земельний банк стає менше. Тому було вирішено створити фінансову установу, яка підтримуватиме цих аграріїв і допомагатиме їм купувати землі.
Цю ідею було додано, зокрема, в Національну економічну стратегію Уряду на період до 2030 року. Там зазначено, що такий Фонд — один з інструментів для розширення доступу малих фермерів до ринку землі.
Однак на етапі відпрацювання самої ідеї, вивчення досвіду європейських країн стало очевидним, що такі фінансові установи підтримки мають набагато ширший спектр діяльності. Допомога сільгоспвиробникам потрібна не лише для купівлі земель, а й взагалі для доступу до ресурсів. Тому функції Фонду розширили й на надання гарантій за кредитами на інші цілі, зокрема на поповнення обігових коштів і на інвестиційні потреби. Така допомога призначається цільовій групі аграріїв, які мають не більше як 500 га угідь.
— Які переваги мають сільгоспвиробники завдяки підтриманню, що надає ваш Фонд?
— Банк чи інша фінансова установа дає кредит сільгоспвиробнику під заставу, він має гарантувати, що може повернути позику. Наш Фонд виступає посередником між банком, що дає гроші, і сільгоспвиробником, який їх отримує. Фактично ми є поручителем для аграрія перед банком і гарантуємо: якщо фермер не поверне позичені кошти, ми компенсуємо банку певну їхню частину. Оскільки ми — державна установа, то виступаємо верхньорівневим гарантом для банку — йому набагато впевненіше кредитувати такого позичальника.
NB: За законом «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» ми можемо надавати гарантії на обсяг до 50% фактичної заборгованості позичальника. Скажімо, сільгоспвиробник бере 1 млн гривень, і 50% цієї застави ми за нього гарантуємо банку. Якщо позичальник відповідає всім критеріям кредитування під гарантії Фонду, то банк, маючи гарантії Фонду, потенційно може надати такому позичальнику вдвічі більше коштів у позику.
Це вигідно і агровиробнику, і банку — останній отримує диверсифікацію ризиків, які ділить не лише з позичальником, а й з третьою стороною.
— На які цілі, на який термін і під який відсоток агровиробники можуть отримати банківські кредити під гарантії Фонду?
— Ми кредитуємо стандартні продукти, які для сільгоспвиробників пропонує банк. Наприклад, інвестиційний кредит на купівлю земель — придбання нової чи викуп орендованої. Також є класичний інвестиційний кредит: наприклад, фермер хоче щось побудувати чи зробити ремонт, купити техніку. Проте найпоширенішим є кредит на обігові кошти, які зазвичай спрямовують на оплату заробітної плати, закупівлю насіння, добрив, засобів захисту рослин тощо.
NB: Строки кредитів ми запропонували подібні до тих, що існують на ринку. Для обігових коштів — 3 роки, для інвестиційних кредитів — до 7 років, а для інвестиційних кредитів на купівлю земель — до 10 років. Такий строк кредитування визначено Законом України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».
— Якою може бути максимальна сума кредиту, у якому ви виступаєте в ролі гаранта?
— Ми проаналізували земельний ринок України, розмір стандартних кредитів, які отримує наша цільова група, і визначили: на 500 га вирощують зернові переважно мікро- або малі підприємці. Якщо йдеться про садівництво, то це малі й середні підприємства.
Оцінивши ринок, кредитні запити та можливості банків, визначили, що ліміт гарантування становитиме до 30 млн гривень. Це може бути один кредит або сума кредитів для групи чи одного позичальника, який ідентифікується як група пов’язаних компаній.
Якщо ринок вимагатиме і фінансовий стан підприємців дозволятиме брати більші кредити, ми переглянемо наші нинішні умови.
За результатами перших кредитів, які видали банки, ми бачимо, що середній кредит становить у діапазоні від 800 тис. до 2 млн гривень із цільовим призначенням — для поповнення обігових коштів на 1–2 роки.
— Чи передбачаються пріоритетні / пільгові програми за участі вашого Фонду кредитування малих сільгоспвиробників, які відновлюють свій бізнес на деокупованих територіях?
— Це насправді дуже важливе питання. І дуже нагальне. Сьогодні частина української території перебуває в зоні бойових дій. Є деокуповані землі, багато з них заміновано або перебувають під розмінуванням, і це накладає свої особливості.
NB: Банки не кредитують певний сегмент. Це стосується прифронтових територій або територій прикордонної зони. Ми з банками працюємо спільно, залежимо від їхніх умов.
Водночас держава має долучитися до підтримання тамтешніх виробників, і ми наразі думаємо, як це зробити. Ведемо переговори з міжнародними фінансовими організаціями, з державними програмами, які надають гранти, пропонують програми підтримання бізнесу. Сподіваємося скооперуватися з ними й надавати гарантії там, де потрібно брати кредит.
Наприклад, Мінагрополітики за сприяння Світового банку цього року відновило гранти для садівництва, виноградарства, для теплиць. Грант передбачає власний внесок, тобто 30% суми грантоотримувач має вкласти власних або кредитних коштів. І тут ми можемо бути корисними. Намагаємося нині вибудувати цей інструмент із банками — операторами цих програм і з міжнародними фінансовими установами.
— З якими банками ви вже працюєте?
— Ми розробили певну стратегію щодо співпраці з банками, а також критерії до них. Банк повинен мати відповідну організаційну структуру й спроможність, а також працювати з малим і середнім агробізнесом. Якщо цього ще немає, то банк має показати, що планує розвивати цей напрям кредитування.
На сьогодні ми працюємо з державними Укргазбанком й Ощадбанком. Вони входять до п’ятірки найбільших банків України загалом за розмірами активів і в сегменті роботи з агросектором.
Серед приватних банків перший договір гарантії уклали з ПроКредитБанком, представником німецької банківської групи, який також є одним із найпотужніших гравців у кредитуванні малого та середнього бізнесу й агросектору. Працюємо над тим, щоб до кінця року мати до десяти банків-партнерів.
— Як Фонд регулюватиме розподілення гарантій між банками-партнерами?
— Коли наш статутний капітал буде повністю сформовано, зможемо розподілити між банками ліміт гарантій на 2,7 млрд гривень на кредитування.
Тож якщо ми покриваємо до 50% фактичної заборгованості, то мультиплікатор для кредитування буде близько 5,4 млрд гривень. У такому розмірі банки зможуть надати кредити малим агровиробникам завдяки нашим гарантіям.
— Які перші результати діяльності Фонду?
— Ми розпочали нашу діяльність 25 січня 2024 року. А ринок сільгоспземель відкрився 1 січня. Оскільки сільгоспвиробники починають свою активну діяльність у середині березня, ми прагнули, щоб на цей момент вони знали про наш додатковий інструмент і могли ним користуватися. Тому підготували інформаційну кампанію, їздили по всіх регіонах країни, знайомилися з їхніми основними стейкхолдерами. У наших зустрічах брали участь представники місцевої влади, державних адміністрацій, профільних асоціацій, банків.
Ми розповідали, як здійснюється кредитування під гарантії Фонду, які наші можливості, до кого варто звертатися, хто є нашими партнерами. Таким чином відбулося перше знайомство із сільгоспвиробниками, з українським ринком.
— Чи сільгоспвиробники вже скористалися вашим інструментом?
— Звісно. Можливо, не так активно, як хотілося б, але ми розуміємо, що тільки починаємо нашу роботу та ще й у надзвичайних умовах війни. Проте інформаційна кампанія допомагає — наша партнерська команда почала збільшуватися. До нашого інструменту з’явився інтерес і серед банків, і серед фермерів у всіх регіонах України.
Перший кредит ми видали з Укргазбанком на початку лютого. Фермер на Дніпропетровщині взяв кредит на 800 тис. гривень.
ПроКредитБанк видав свій перший кредит на Одещині. Також готує свої кредити Ощадбанк. Згідно із Законом України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві», сільгоспвиробник, який звертається за кредитом, не може бути юридичною особою — засновником іншого сільгосппідприємства. В українських реаліях це виявилося достатньо складною проблемою. Тому що фермери створюють багато підприємств із різною метою. Наприклад, одне підприємство вирощує зернові, інше — поросят або має теплицю. І щоб простіше вести свій бізнес, вони створили одну юридичну особу для одного підприємства, а іншу — для другого. Тому, коли такі фермери подаються на кредити під часткову гарантію, а у їхніх структурах власності є інші юридичні особи-сільгоспвиробники, це є обмеженням для отримання кредиту під гарантії Фонду.
— Наскільки можуть бути запитаними серед фермерів такі кредити?
— Надзвичайно, за довоєнної пори нашого наявного обсягу гарантії вистачило б приблизно на рік. Поряд з цим, на жаль, за два роки агресії росії фінансовий стан сільгоспвиробників суттєво погіршився.
Заразом ускладнилися проблеми з логістикою — вона значно подорожчала, збільшилась вартість пально-мастильних матеріалів, але вартість зернових знизилася. Зокрема, за словами самих фермерів, 2021 року вони продавали зерно по 6–8 тис. гривень за тонну, торік — усього по 2 тис. гривень. Тож аграрії мають значно менший дохід. І майже кожен другий аграрій про це говорить. Банки встановлюють певні обмеження на нові ліміти кредитів, та й чинні фермеру важко повертати. І чим меншим є сільгоспвиробник, тим більшою стає для нього ця проблема.
Держава змушена додавати нові інструменти для позитивного впливу на ситуацію. Один із них — наш Фонд. Тому, я думаю, що — так, наша допомога буде запитаною.
— Як вплинуть на збільшення кредитування нещодавні зміни в постанову Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» №351?
— Ми сподіваємося, що завдяки цій постанові збільшиться кількість банків, готових кредитувати агровиробників під наші гарантії. Ми отримали коефіцієнт 0,85. Це означає, що ми стаємо надійним гравцем на фінансовому ринку, який має високий рейтинг.
NB: Важливо й те, що постанова НБУ №351 також переглянула коефіцієнт ліквідності для сільськогосподарських земель після відкриття ринку. Раніше був коефіцієнт 0,35. Нині цей коефіцієнт підвищили до 0,5. Це, в першу чергу, вигідно для сільгоспвиробників. Тому що вони мають один з основних активів — це земля. І якщо вони її купуватимуть чи даватимуть під заставу, то цей коефіцієнт тепер буде 0,5. Це означає, що половину від оцінної вартості такої земельної ділянки банк братиме до розрахунку.
Ринок землі таким чином має інтенсифікуватися. Земля має стати таким самим інструментом, який можна передавати в заставу. Це дозволяє банкам активніше кредитувати цей сегмент.
— Як фінансується робота Фонду?
— Нині наш зареєстрований статутний капітал становить 736 млн гривень. Його профінансовано на 374 млн гривень. Друга частина капіталу має прийти за кошти гранту Світового банку та Європейського Союзу.
Світовий банк і IFC нам також допомагають експертизою, надають методологічну допомогу, підтримують проведення інформаційних кампаній. І це також багато важить для нашої роботи. Бо йдеться не лише про кошти, а й про підтримання та досвід, який ми отримуємо.
Сегмент фінансування малого агробізнесу в Україні є дуже перспективним. Міжнародні фінансові інституції / партнери бачать, що потреба у фінансуванні агросектору дуже велика, особливо, коли ситуація в країні стабілізується. Вони в принципі готові до стратегічної співпраці та підтримання у відновленні та подальшому розвитку сільського господарства в Україні.
Микола ЛУГОВИЙ,
Національний пресклуб «Українська перспектива»
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
