5 березня, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, під обмеження на вивіз за кордон стратегічно важливих культур потрапило жито. Культура була з нульовою квотою на експорт впродовж 5 місяців. Вчора, 26 липня, уряд зняв заборону на експорт. Експерти Насінєвої асоціації України (НАУ) розповіли чому це важливо і як можливість експорту українського жита вплине на ринок.
Зазначимо, що НАУ впродовж тривалого часу займалася розблокування експорту жита. В Асоціації наголошували, що заборона експорту для цієї культури рівноцінна її зникненню з ринку. Адже відсутність ринку збуту змушує виробників відмовлятися від культури. Очевидно, ще це впливає і на виробників насіння.
Україна виробляє жита значно більше, ніж споживає. За даними Держстату, в останні роки в Україні щороку перероблялося близько 54-57 тис. тонн жита. На експорт йшло 180-190 тис. тонн. Таким чином, враховуючи перехідні залишки, під кінець збору врожаю цьогоріч в Україні буде 300 тис. тонн продукції, яку держава не зможе спожити. Навіть сформувавши стратегічний запас на 2 роки у 120 тис. тонн, залишиться ще 180 тис. тонн. Відтак запиту на товар не буде ще 2-3 роки. Враховуючи ці обсяги перевиробництва, виробники в попередні роки постійно шукали нові ринки збуту.
— Alfa Smart Agro минулого сезону зуміла експортувати найбільший обсяг жита — близько 170 тис. тонн. Знайшли ринки збуту в Іспанії, Польщі, Туреччині. Для них — це вигідна культура, яка не конкурує з популярними кукурудзою, пшеницею та ячменем. Якщо ж жито зникне, то вже держава вводитиме дотації на його вирощування. Або ж воно просто зникне, як свого часу це трапилось з тритикале, — пояснив директор департаменту зернових культур «КВС-УКРАЇНА» Євгеній Станько.
Ситуація ускладнюється тим, що зона для вирощування жита — піщані ґрунти Полісся. Це і Волинська, і Рівненська, і деокуповані Житомирська, Київська, Чернігівська та Сумська області. Так, з 62,7 тис. га жита, висіяного у 2022 р., 58,4% полів розміщені на деокупованих територіях.
— Інші культури там не ростуть. Вони “згоряють” або ж дають на 20-30% менші врожаї ніж в сусідніх регіонах. Тож для агровиробників нічим замінити жито цієї осінньої посівної або наступного року. І якби експорт не розблокували, цю культуру просто не вирощували б або аграрії взагалі б припинили ведення бізнесу через відсутність обігових коштів, ще й після окупації, — наголосила виконавча директорка НАУ Сюзана Григоренко.
Фахівці називають розблокування експорту важливим сигналом і мотивацією для агровиробників продовжувати роботу. Це дасть кошти аграріям підготуватися до посівної та принесе гроші в український бюджет. До того ж, виробники та постачальники насіннєвого жита отримають нові замовлення та можливість для торгівлі.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
