Деградація ґрунтів в Україні — надзвичайно актуальна проблема вже багато років. Повномасштабна війна лише загострила її. Бойові дії знищують та забруднюють верхній родючий шар ґрунту, призводять до скорочення посівних площ, руйнують екосистеми, які формувалися століттями. Згідно з дослідженням компанії БТУ-ЦЕНТР, вже у 2021 році близько 50% вітчизняних агровиробників відчували наслідки деградації ґрунту. Якщо сьогодні не вирішувати цю проблему, завтра можна залишитися і без врожаю, і без прибутку.
Шляхи вирішення проблеми деградації та виснаження ґрунтів існують. Один із них – використання мікробіологічних препаратів, зокрема деструкторів- оздоровлювачів ґрунту.
Проблеми ґрунту: виснаження, розораність, патогени
Згідно даних ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», останніми роками українські ґрунти помітно виснажуються і втрачають свої якісні та продуктивні показники. Ерозійні процеси пришвидшуються, зменшується вміст поживних речовин. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель впливає на зменшення родючості ґрунтів з усіма екологічними наслідками.
Окрім втрат гумусу та руйнування структури ґрунтів, аграрії мають ще одну велику проблему для рослинництва — посилення фітопатогенного навантаження.
— Порушення сівозміни, яке нині спостерігається практично повсюдно, порушення балансу поживних елементів, інтенсивний обробіток ґрунту — ось головні чинники, що наразі призводять до посилення деградаційних процесів у екосистемі ґрунту. Вносяться добрива не ті, які потрібні для відтворення родючості, тобто порушено співвідношення між основними поживними елементами на користь азоту. Інколи в якості добрив в агроландшафтах безконтрольно утилізують відходи виробництва. Також потрібно розуміти, що за вирощування одних і тих же культур відбувається винесення з ґрунту певних елементів живлення, посилюються фітопатологічні проблеми — збільшується кількість хвороб, шкодочинних організмів, поглиблюються процеси алелопатії, — каже Світлана Корсун, завідувачка лабораторії агрохімічних досліджень Інституту прикладної біотехнології компанії БТУ-ЦЕНТР.
Власне, велике накопичення збудників хвороб та шкідників в ґрунті сьогодні шкодить аграріям. Проте вирішити цю проблему найочевиднішим шляхом — поверненням до наукових рекомендацій щодо ведення сівозмін — неможливо в сучасних економічних реаліях. Агровиробник вирощує продукцію рослинництва насамперед заради прибутку, тому не буде вкладати кошти в очевидно неприбуткові культури, аби тільки уникнути накопичення шкодочинних організмів в ґрунтах. Тому потрібно реально дивитися на речі та шукати інші способи зменшити фітопатологічне навантаження, при цьому не надто збільшуючи витрати на вирощування.
— Сьогодні для вирішення всіх вказаних проблем є практично єдиний шлях: біологічні препарати. До хімічних препаратів у шкодочинних об’єктів зростає резистентність, а до біологічних засобів резистентності не буває, — резюмує Світлана Корсун.
Керувати рослинними рештками — не тільки можливо, але й необхідно
Відновлення родючості ґрунту в сучасному землеробстві неможливе без раціонального управління органічною масою рослинних залишків, які залишаються в полі після збирання врожаю.
В умовах екологічних проблем, пов’язаних з надмірними викидами в атмосферу парникових газів, важливо, щоб вуглець, акумульований в органічній масі на поверхні поля, не піддавався швидкій мінералізації з виділенням СО₂, а закріплювався в ґрунті у вигляді органічних речовин.
До того ж через систематичне вирощування рослин з однаковими біологічними вимогами, однотипним хімічним і біохімічним складом, розвитком специфічних хвороб і шкідників виникає так зване явище втоми ґрунту, накопичуються патогени, є можливим розбалансування агрофізичних властивостей. Внесення тільки мінеральних добрив та застосування хімічних ЗЗР не усувають, а навіть прискорюють прояв втоми ґрунту. Адже саме беззмінна культура сприяє накопиченню токсинів у ґрунті і провокує алелопатичні явища. Тому ґрунт необхідно додатково заселяти корисною мікрофлорою, яка оптимізує ґрунтове середовище, буде пригнічувати ґрунтові патогени, деструктувати токсини.
NB: Отже, біодеструктор рослинних решток повинен стати обов’язковим елементом технології вирощування сільгоспкультур. Нанесення певних груп мікроорганізмів безпосередньо на органічні рештки (стерню, солому) може вирішити і завдання їхнього раціонального розкладання, і певною мірою проблему втоми ґрунту.
Деструкція органічних залишків з допомогою біопрепарату реалізується завдяки комплексу мікроорганізмів, частина з яких живиться лише водорозчинними речовинами, інші розкладають крохмаль, клітковину, геміцелюлозу, лігнін та інші складні вуглеводи. Тобто деструкція органічної маси — це багатоетапний процес, проходження якого має свої закономірності: продукти, утворені на кожному етапі розкладання, є субстратом для життєдіяльності інших мікроорганізмів, а ферменти, вироблені ними сприяють гумусоутворенню.
Одним з найвідоміших та найбільш дієвих серед цієї групи препаратів наразі є деструктор Екостерн, призначений для ефективного розкладання пожнивних решток та оздоровлення ґрунту. Він містить штами роду Bacillus, Paenibacillus, Azotobacter, Enterobacter, Enterococcus, Agrobacterium та гриби роду Trichoderma. Це активні деструктори рослинних решток, які сприяють загальному поліпшенню фітосанітарного стану ґрунту та його біологічної активності. Загальне число життєздатних клітин — від 2,5×109 КУО/см3.
У ННЦ «Інститут землеробства НААН» вивчали екологічну доцільності застосування деструктора Екостерн. Дослід проводили у лабораторних умовах впродовж місяця. Експеримент не показав вибухової емісії вуглекислоти з ґрунту, але виявлено тенденцію до посилення процесів гуміфікації. При цьому доведено, що процес деструкції органічних решток посилювався майже вдвічі. В одному з експериментів пластини целюлози витримували у контакті з ґрунтом, обробленим Екостерном, та без нього. Результат проведеного досліду показав, що активність руйнування целюлози при застосуванні препарату Екостерн зростає з 25% до 54%, тобто більше ніж вдвічі.
— Комплекс мікроорганізмів, який входить до складу препарату, забезпечує пришвидшення деструкції рослинних решток, але при цьому ці мікроорганізми не призводять до зниження рівня гумусу. Навпаки, вони сприяють гумусоутворенню. При цьому мікроорганізми у складі препарату мають широкий стерео спектр дії. Вони не лише деструктують рештки, але й пригнічують патогени завдяки власним продуктам життєдіяльності. Це один із засобів, який допоможе боротися з патогенною мікрофлорою ґрунту та певним чином поліпшити поживний режим для рослин, структуру ґрунту, — пояснює Світлана Корсун.
Що робить Екостерн?
Контроль патогенів
У деструкторі роль регулятора фітопатогенів належить бактерії Bacillus subtilis і грибам роду Trichoderma. Завдяки здатності продукувати ряд метаболітів (зокрема антибіотики полієнового ряду) ці мікроорганізми є потужним інструментом контролю близько 20 типів фітопатогенів. Їхній вплив на фітопатогени варіюється від фунгістатичного (пригнічення розвитку) до фунгіцидного (знищення). Доведено, що штами Bacillus subtilis і Trichoderma активно протидіють збудникам цвілевих хвороб, кореневих гнилей та інших патогенів, які зосереджені в ґрунті. При нанесенні препарату на поверхню рослинних залишків контроль збудників хвороб відбувається комплексно.
Збільшення доступу до поживних елементів
Встановлено, що мікроорганізми, беручи активну участь в природних процесах, залучають до великого геологічного кругообігу близько 70 елементів періодичної системи Менделєєва.
Так, згідно з розрахунками, в біомасі 6-8 т соломи сконцентровано 25-35 кг азоту, 14-20 кг фосфору, 50-85 кг калію, 15-17 кг кальцію. Крім макроелементів, у цій кількості рослинних залишків є певна кількість і мікроелементів: бору в середньому 30 г, міді — 20 г, марганцю — 180 г, молібдену — 2-3 г, цинку — 200-300 г. Все це потрібно швидко повернути до ґрунту. Прискорити цей процес допомагає внесення Екостерну.
NB: Шестирічними дослідженнями компанії БТУ-ЦЕНТР встановлено, що в залежності від рівня зволоженості ґрунту ступінь деструкції соломи вже протягом першого місяця після його внесення становить від 21% до 48%. Лабораторні досліди свідчать, що обробка стебел кукурудзи Екостерном збільшила кількість вуглецю лабільних органічних сполук на 9,7%, також була позитивна тенденція до збільшення вмісту гумусу. Встановлено, що вміст рухомого фосфору в ґрунті, де закладали солому, оброблену біодеструктором, зросла на 33%, а обмінного калію — на 3% до контролю без біопрепарату.
Збільшення врожайності (досвід аграріїв)
Дані, отримані протягом більше ніж 10 років досліджень та виробничих впроваджень у різних ґрунтово-кліматичних зонах України, свідчать, що застосування 1-2 л/га Екостерну забезпечує достовірний приріст врожаю озимої пшениці в середньому 0,35 т/га, соняшнику — близько 0, 15-0,3 т/га, сої — 0,2-0,3 т/га, кукурудзи — 0,28-0,45 т/га. Такий або навіть кращий результат гарантовано можна отримати при дотриманні умов внесення, зокрема проведення обробки в ранкові/вечірні години або похмуру погоду при нормі виливу води близько 100 л/га.
— Незамінний препарат в технологіях нашого господарства. Я використовую деструктор Екостерн протягом 5 років по зернових культурах на 2100 га. Рештки подрібнюємо , обприскуємо деструктором, задисковуємо. Вже через 1 місяць бачимо ефект. Результат — гарний врожай, немає хвороб. Я задоволений! — поділився досвідом Іван Павленко, директор господарства «Агросистема Плюс».
Про власний позитивний досвід використання деструктора розповіли і в ТОВ «Аграрні технології»:
— У 2013 році на поле площею 100 га після кукурудзи під сою внесли деструктор та 40 кг карбаміду. У контролі було внесено 100 кг сульфату амонію. У підсумку, протягом вегетації соя по деструктору була кращою, ніж по сульфату амонію. Прибавка врожаю — більше 5 ц/га. По сої посіяли пшеницю, і знову, де застосовували біодеструктор, спостерігали кращу картину, — кажуть в компанії.
Кількарічним виробничим застосуванням було також доведено, що використання деструктора Екостерн в багатьох господарствах дає можливість значно знизити кількість ґрунтових інфекцій, навіть при монокультурі.
Фахівці БТУ-ЦЕНТР підсумовують:
— Однією з візуальних ознак роботи деструктора є інтенсивніше, ніж звичайно, розкладання рослинних решток — вони стають «трухлявими» і ламкими (це добре видно на рештках кукурудзи). Крім того, на їх поверхні видно колонії мікроорганізмів. Для впевненості у роботі ґрунт, де внесено Екостерн, можна віддати на фітопатологічний аналіз, результати якого покажуть вміст патогенних і сапротрофних (корисних) мікроорганізмів.
Вони також зазначають, що за умови тривалого систематичного застосування препарату спостерігатиметься покращення структури ґрунту. А врожай наступної культури буде мінімум на 10-15% вищим, ніж на аналогічному варіанті без використання деструктора.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
