До кінця XXI століття площа посушливих територій на Землі може збільшитися до 40,28% усієї суші без урахування Антарктиди. Порівняно із сучасним рівнем це означатиме розширення таких земель приблизно на 2,37 млн км² — територію, співставну з площею Алжиру.
Про це свідчать результати нового дослідження вчених Китайської академії лісового господарства, повідомляє Zn.ua з посиланням ScienceAlert.
Зараз посушливі території займають майже 39% суші
Науковці використали оновлені кліматичні моделі, щоб оцінити сучасне поширення посушливих земель та спрогнозувати, як воно може змінитися до кінця століття.
Для розрахунків застосовували індекс посушливості — співвідношення кількості опадів до потенційного випаровування. Території з показником нижче 0,65 класифікували як посушливі.
За даними за 1994–2023 роки, такі території займали 38,58% суші Землі без Антарктиди.
Найбільшу частку становлять напівпосушливі зони — 14,72% площі суші. Посушливі території, значна частина яких розташована в Австралії та Китаї, займають 11,24%. На посушливі субгумідні зони припадає 6,35%, а на гіперпосушливі — 6,27%.
Площа посушливих земель може зрости на 2,37 млн км²
За різними сценаріями викидів парникових газів, у 2071–2100 роках посушливі території можуть охоплювати від 39,31% до 40,28% земної суші.
Найбільше, за прогнозами дослідників, розширюватимуться саме гіперпосушливі зони.
За верхнього сценарію площа сухих земель збільшиться приблизно на 2,37 млн км² порівняно із середнім показником за 1994–2023 роки. Найсуттєвіші зміни прогнозують в Австралії. Значне розширення таких територій також можливе у Бразилії та країнах Африки.
Водночас нові оцінки виявилися помітно нижчими за деякі попередні прогнози, за якими до кінця століття посушливі землі могли охопити до 60% суші.
Розширення сухих зон загрожує сільському господарству та водним ресурсам
Посушливими вважають регіони, де кількості опадів недостатньо для компенсації втрат води внаслідок випаровування та транспірації рослин.
Дослідники попереджають, що поширення таких кліматичних умов на території, які раніше були більш вологими, здатне посилити дефіцит води, деградацію екосистем та процеси опустелювання. Відповідно, такі зміни створюватимуть додаткові виклики для сільського господарства та сталого використання природних ресурсів.
Цікавим результатом моделювання стало те, що підвищена концентрація CO₂ за певних умов може частково стримувати розширення посушливих територій. Однак це не означає, що зростання викидів є позитивним для клімату загалом — йдеться лише про окремий ефект, врахований у моделюванні площі сухих земель.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
