Регуляція росту — один із найважливіших агротехнічних заходів у вирощуванні озимих зернових культур. Ця процедура не лише запобігає виляганню, а й зміцнює стебло, зменшуючи ризик його ламкості та вигину під вагою колосу.
Як працюють регулятори росту?
Основна мета — формування міцного стебла та запобігання його пошкодженню, що безпосередньо впливає на врожайність та якість зерна.
Різні регулятори росту діють по-різному, залежно від стадії розвитку рослини та погодних умов. Деякі активні речовини проявляють ефективність тільки за певних температур або рівня сонячного випромінювання.
Найпопулярніші речовини для регулювання росту
Тринефсапак-етил — працює за температури від 10°C (оптимально 12–15°C), потребує ультрафіолетового випромінювання для активації. Його можна застосовувати навіть у похмурі дні, якщо прогнозуються сонячні умови.
Хлорхолінхлорид (CCC) — найдешевший варіант, ефективний за температури від 5–7°C. Діє моментально на міжвузля, які перебувають у стадії активного росту, але не впливає на ті, що вже сформувалися або ще не почали подовжуватись.
Етефон — застосовується на пізніх етапах, за температури від 10–12°C, часто у поєднанні з тринефсапаком-етилом. Його головне завдання — регуляція розвитку верхніх міжвузлів.
Мепікват-хлорид — використовується як самостійно, так і в комбінації з іншими регуляторами. Часто поєднується з етефоном або хлорхолінхлоридом.
Прогексадіон кальцію — працює навіть при температурі 5°C і не потребує сонячного світла для активації.
Оптимальні терміни внесення регуляторів росту
Фаза кущіння (BBCH 29) — на цьому етапі регулятори використовуються для стимулювання кущіння, а не для скорочення стебла.
Фаза першого міжвузля (BBCH 30–31) — оптимальний період для застосування регуляторів росту. Формується міцне стебло, що знижує ризик вилягання.
Фаза подовження стебла (BBCH 32–33) — обробка сприяє потовщенню стебла та контролю росту міжвузлів.
Фаза прапорцевого листка (BBCH 37–39) — регулятори використовуються переважно для скорочення довжини колоса (доколосового міжвузля).
Оптимальна стратегія застосування регуляторів залежить від конкретних умов на полі, вибору препаратів та їх поєднання. Використання правильної комбінації засобів дозволяє не лише запобігти виляганню, а й покращити якість врожаю та спростити збирання.
