У 2024 році ситуація на ринку зерна динамічна, і змінюється на користь аграріїв. Якщо на початку року були затримки експорту через низку логістичних проблем, то тепер українські сільгоспвиробники самі не поспішають реалізовувати вирощене зерно. Чому так сталося і які перспективи очікують на аграрний сектор у найближчому майбутньому?
Погодні умови та вплив на ринок
Дві тисячі двадцять четвертий рік відзначився складними погодними умовами не тільки в Україні, але й у багатьох ключових виробничих регіонах світу. Як зазначають фахівці консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest, ситуація в Чорноморському регіоні є аномальною. Водночас глобальні кліматичні зміни позначилися на таких регіонах, як Південна Америка та Австралія, що також вплинуло на загальні ринкові тенденції.
— Так само не стало несподіванкою зниження попиту імпортерів. Зокрема, Китай демонструє стриманий інтерес до української кукурудзи, а Туреччина тимчасово заборонила імпорт пшениці до середини жовтня, і є ймовірність продовження цього терміну. Також знизився попит з боку Іспанії на ячмінь — зауважує комерційний директор та операційний партнер компанії Barva Invest Богдан Костецький. — Загалом же хочу звернути увагу, що врожай має сприятливу цінову кон’юнктуру: з усіх культур тільки соя трошки дешевша, ніж в той час минулого року, решта суттєво дорожча.
NB: Тому ситуація на ринку зерна залишається досить стабільною. Врожай пшениці в Україні у 2024 році очікують на рівні 21,8 млн тонн, з яких 40%, за підрахунками Мінагрополітики, становить продовольча пшениця, що є ключовим показником для підтримки хорошої ціни.
Ці показники підкреслюють стабільність українського аграрного сектору навіть в умовах глобальних та локальних викликів.
Нові стратегії аграріїв
За даними Міністерства аграрної політики та науковців Інституту аграрної економіки, ціни на українську пшеницю і далі коливаються в межах 9–9,5 тис. гривень за тонну для пшениці другого класу, та 8,5–9,1 тис. гривень для третього класу. Фуражна пшениця не перевищує 8 тис. гривень за тонну. Це набагато привабливіші показники, як порівняти з торішньою ситуацією на ринку.
NB: Однак, забезпечивши господарства необхідними для осінніх польових робіт коштами, чимало аграріїв вирішило зберігати врожай і не поспішати з його продажем. Цьому сприяють кілька чинників.
- Найперше — наявність власних потужностей для зберігання.
— За останні роки українські виробники значно інвестували у розвиток власної інфраструктури, що дозволяє їм не залежати від посередників, не витрачати величезні суми на зберігання і тримати врожай доти, доки не виникне потреба чи бажання продавати. З цього погляду всі шість основних культур зараз є такими, що дозволяють тримати врожай, зважаючи на можливий рух ціни у бік зростання, а не виходити з того, чи є рентабельність вищою, чи нижчою за нуль.
- Очікування подальшого зростання цін — це, власне, наступний чинник, що впливає на активність продажів.
NB: Хоча котирування пшениці й далі знижуються на тлі очікувань високих запасів на ринку США та активної конкуренції з боку дешевого зерна з рф, сільгоспвиробнику, який має достатнє фінансове забезпечення, нема куди поспішати. Адже водночас Єврокомісія знизила оцінку виробництва пшениці в ЄС у сезоні 2024/2025 з 116,1 до 114,6 млн тонн. Ціни на українському ринку, за даними компанії Barva Invest, показують незначне укріплення, маючи підтримку від поточних потреб експортерів.
Великі ж агрохолдинги та системні компанії, на відміну від середніх та малих господарств, змушені бути активними гравцями на ринку, оскільки потребують постійного поповнення обігових коштів для планування потоків і підтримки бізнесу. Здебільшого саме великі агропідприємства забезпечують попит на ринку і вважають нинішні ціни задовільними.
— Ми чуємо від них, що поточні ціни є задовільними й подальший ріст буде просто приємним бонусом. Малі ж виробники часто тримають до моменту розвороту цін та продають на падінні.
NB: Окрім економічних чинників, важливо враховувати й кліматичні ризики, які можуть вплинути на наступний врожай. У багатьох регіонах України вже понад три місяці не було дощів, що створює серйозні ризики для пшениці, яка буде залежати від умов вегетації та зими.
— Це ще одна причина, чому зараз не продають пшеницю в таких кількостях, як можна було б очікувати. Ми з 16 мільйонів експортного виробництва наразі експортували менш як 6 мільйонів тонн.
Українська пшениця залишається ключовим продуктом для міжнародних ринків, і, попри конкурентний тиск з боку інших постачальників, українські аграрії впевнено тримають позиції. Тим, хто планує продавати пшеницю, треба добре зважити ризики та можливості, щоб мати максимальну вигоду.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
