На порозі весна, а тому вже зараз варто обстежити посіви озимої пшениці на рівень забур’яненості. Особливо це стосується тих господарств, які ще не виробили звички застосовувати гербіциди в посівах озимини з осені або на пізніх посівах, де не було потреби або можливості обробки.
Проведення весняних робіт 2023 року ускладнюватиметься тим, що зима супроводжувалася довготривалими відлигами, що призводило до тимчасового відновлення вегетації як пшениці, так і бур’янів. Якщо на пізніх посівах унаслідок цього ми спостерігаємо наростання вегетативної маси та збільшення коефіцієнта кущення, то для ранніх і оптимальних термінів посівів тривалі відлиги з короткочасним зниженням температур до мінусових значень провокували ослаблення та зниження морозо- та зимостійкості у рослин озимої пшениці. Тим часом бур’яни розвивали вегетативну масу.
У центральних та південних областях входження у весняно-польові роботи найімовірніше відбуватиметься зі значним недобором ґрунтової вологи. У західних областях у багатьох господарствах навпаки спостерігаємо перезволоження.
Для планування якісної роботи потрібно зважати на всі ці чинники й ретельно проводити обстеження посівів озимої пшениці на кожному полі та визначати видовий склад поширених бур’янів.
Найбільш поширені бур’яни
В умовах теплої зими спостерігаємо збільшення засміченості посівів зернових культур зимуючими видами бур’янів: метлюг звичайний, лисохвіст мишохвостиковий, талабан польовий, грицики звичайні, кучерявець Софії, підмаренник чіпкий, мак дикий, волошка синя, ромашка непахуча, сокирки польові, які мають поширення по всій території України (фото 1, фото 2).
У цей період посіви пшениці також засмічують бур’яни-ефемери: вероніка плющолиста, зірочник середній, грабельки цикутові, шкідливість яких найбільша у Степу за нестачі вологи.
Також у посівах часто зустрічаємо ярі ранні бур’яни, насіння яких здатне проростати рано навесні за відносно низької температури ґрунту: гірчиця польова, редька дика, гречка татарська, лобода біла й інші.
Звичайно, не забуваємо й про падалицю ріпаку, особливо імі-падалицю, чи іншої культури, залежно від попередника, які теж засмічують посіви пшениці озимої.
Можливі втрати врожаю
Дані щодо втрат урожаю пшениці озимої від наявності бур’янів дуже різні. Звичайно, якщо не проводити гербіцидної обробки, то можна повністю втратити врожай.
NB: Унаслідок неефективного здійснення заходів контролю бур’янів втрати можуть становити 10-20% урожаю, а на сильно забур’янених полях – у 1,5-2 рази більше.
Втрати залежать як від самого бур’яну, так і від його кількості. За результатами численних досліджень, наукових даних і досвіду агровиробництва наведемо втрати врожаю через наявність окремих бур’янів.
Найбільш шкідливим об’єктом у посівах пшениці озимої є широко поширений багаторічний коренепаростковий бур’ян осот рожевий. Лише наявність у посіві однієї рослини (!) осоту рожевого зменшує врожайність на 0,1 т/га, а осоту польового – на 0,04 т/га; 10-11 рослин осоту рожевого на 1 м² спричиняє 20% втрат урожаю зерна культури, 18-20 штук на 1 м2 – до недобору зерна на рівні 60-70%.
Наявність пирію повзучого у посівах пшениці озимої в кількості 5 шт./м² призводить до зменшення врожаю зерна на 0,5-0,6 т/га.
Дуже шкідливим у посівах культури є підмаренник чіпкий, урожайність від якого зменшується на 5% уже за наявності однієї рослини на 1 м².
За наявності на 1 м² 10-15 рослин кучерявця Софії втрачається 0,3-0,4 т/га зерна. На полях, де налічували 50-70 рослин/м² і більше, урожай знижувався на 0,5-0,7 т/га.
У посівах у південних областях, де поширений гірчак степовий звичайний у кількості 15-25 шт./м², втрати зерна становили 1,18 т/га.
Волошка синя, триреберник непахучий кількістю 10 шт./м² призводили до зменшення врожайності пшениці озимої на 10%.
З першою весняною гербіцидною обробкою не варто зволікати, оскільки бур’яни – це конкуренція за вологу, поживні речовини, світлову енергію, як наслідок – втрати врожаю.
Вимоги до ранньовесняної гербіцидної обробки:
- Зважайте на видовий склад та фазу розвитку бур’янів.
- Використовуйте бакові суміші для ширшого спектру дії.
- Перевірте дію гербіцидів на падалицю попередників, особливо імі-стійких.
- Підбирайте діючі речовини гербіцидів, що працюють за температури від +5…+7°С, тому що в цей період часто буває зниження температури.
Ефективні діючі речовини гербіцидів та їх бакові суміші для контролю бур’янів під час ранньовесняного внесення:
- трибенурон-метил;
- флорасулам;
- тифенсульфурон-метил.
Перевагою цих діючих речовин є широке вікно застосування: від фази 3-4 листки до прапорцевого листка включно. Також вони швидко розкладаються в ґрунті й не несуть ризиків післядії навіть у зонах недостатнього зволоження.
Використовуючи гербіциди, що мають у своєму складі 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д та дикамбу, потрібно контролювати фазу розвитку пшениці, оскільки їх не можна застосовувати після 31-ої фази BBCH (після виходу в трубку).
Недотримання термінів застосування гормональних гербіцидів має негативний вплив і на рослини озимої пшениці. В моїй практиці був випадок, коли після першого весняного застосування гербіциди не забрали падалиці ріпаку, тому вирішили застосувати гербіцид, який у своєму складі містить флорасулам та 2,4-Д. На той час пшениця перебувала у фазі початку формування другого міжвузля. У підсумку ми отримали хороший контроль падалиці ріпаку і, за нашими підрахунками, мінус 1-1,5 т/га врожаю (фото 3).
Так, очевидно, що втрати врожаю без контролю падалиці були б значно більшими, але задумайтеся: а що, якби внесення гербіцидів було більш ефективним і спрямованим точно на ціль – знищення бур’янів, не завдаючи шкоди культурним рослинам. Чи існує така технологія?
Технологія, що переверне ваше уявлення про гербіцидні обробки
Визнаймо: є зворотний бік роботи з гербіцидами.
NB: Попри значну перевагу використання гербіцидів, вони мають негативний плив і на культурну рослину, тому що незалежно від рівня селективності проникають у клітини не тільки бур’янів, але й культурних рослин, змушуючи їх відчувати стрес, а отже і зниження врожайності.
Звичайно це зниження врожайності значно менше, ніж від впливу бур’янів, але, якщо б гербіцид не потрапляв на культурну рослину, то можна було би досягнути до 15% збереження врожаю. Також гербіциди – це дуже велика стаття витрат господарства.
Французька компанія BERTHOUD із понад 125-річним досвідом виробництва обприскувачів (і тільки обприскувачів!) знайшла рішення цієї проблеми – технологія SNIPER («Снайпер»). Це точкове, цільове, локальне обприскування, коли робочий розчин гербіцидів потрапляє тільки на бур’ян, оминаючи культурну рослину.
Завдяки цьому, отримуємо переваги:
- економія гербіцидів – 40-80%;
- менше стресу культури – 80%;
- збереження врожаю до 15-20%;
- уникнення резистентності бур’янів;
- прискорення обприскування – менше зупинок для заправки.
Революційна технологія SNIPER, уперше презентована світу в листопаді 2022 року під час міжнародної виставки SIMA в Парижі, уже успішно працює на європейських полях, а ми з нетерпінням чекаємо можливості випробувати інновацію в Україні.
А поки що готуємося до захисту посівів озимої пшениці від бур’янів, обстежуємо поля, підбираємо діючі речовини, розробляємо технологію для своїх умов, і віримо в нашу ПЕРЕМОГУ!
Агроексперт Галина ДЗЯБ’ЯК
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
