Редакція GrowHow.in.ua 2022-12-15
Попри складні воєнні умови Міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro22) цьогоріч відбулася. Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent провели її вже вчотирнядцяте.
Конференція традиційно об’єднала представників і предстаниць влади та агробізнесу. Вони спільно підбили підсумки і визначили основні виклики 2022 року. Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у вітальному слові наголосив, що 2022 рік був складний для аграріїв та сповнений форс-мажорів. Додав, однак, що сільгоспвиробники їх впевнено долали й шукали нових можливостей.
Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов у першому виступі підняв вкрай важливу тему — макроекономічний огляд. За його словами, в часи війни підприємствам потрібно бути готовими себе захищати, розвиваючи GR. Він зазначив, що бізнес повинен вміти пояснити бюрократичній системі, чому саме він є важливим. Особливо, коли йдеться про прибуткове підприємство з вільними людськими ресурсами.
— Враховуючи зниження внесення добрив на 50-60%, значні незібрані площі кукурудзи в полях, нестачу фінансування та необхідність значної економії, очікувана врожайність в 2023 році знизиться залежно від регіону і культури на 10-30% порівняно до середньої минулих років, — зауважив генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса, підсумовуючи аграрний сезон 2022 року. — У підсумку прогнозований вал зерна може скласти 34 млн т, а олійних культур — 13,2 млн т.
Також на конференції говорили про євроінтеграцію українського аграрного сектору. Екпертки та екпертки однією з головних проблем транспортування продукції залізницею визначили нездатність транспортної системи ЄС поглинути додаткові 120-130 млн тонн експортних вантажів з України.
У фінальному виступі на конференції голова правління «Біоенергетичної асоціації України» Георгій Гелетуха говорив про нові можливості для українського агробізнесу, які відкриває біоенергетика в умовах світового здорожчання енергоресурсів.
— Техніко-економічне обґрунтування виробництва біометану з відходів сільського господарства при продуктивності 10 млн м3 біометану/рік демонструє, що собівартість виробництва біометану перебуває у діапазоні €630-660/1000 м3. У разі ринкової ціни біометану €900/1000 м3 внутрішня норма рентабельності (IRR) проектів буде в діапазоні 25-28% і такі проєкти є цікавими для інвесторів, — розповів Георгій Гелетуха.
Членкиня наглядової ради «Агро-Регіон» та віцепрезидентка УКАБ Катерина Рибаченко доповнила тему альтернативної енергетики розповіддю про досвід впровадження спалення біомас. Вона розповіла, що у 2018 році її компанія вирішила побудували перший такий котел на одному з елеваторів.
— Зараз я з впевненістю можу сказати, що це було рішення безпеки ведення бізнесу, відповідальності перед своїми працівниками, бо виробництво продовжується за будь-яких викликів енергетичної кризи, — зазначила Катерина Рибаченко.
Серед спікерів заходу були також:
- лідерки й лідери думок аграрного ринку;
- представники й представниці провідних громадських організацій;
- праціники та працівниці Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Укрзалізниці тощо.
Усі вони обмінювалися думками щодо дискусійних і найболючіших питань та обговорювали ефективні й дієві рішення для розвитку аграрного сектору України.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
