Зона ризикованого землеробства в Україні зміщується на 200-300 км на північ, а це своєю чергою потребує змін видової і сортової структури посівів. В умовах змін клімату перспективними для умов півдня країни можуть стати ефіроносні культури: шавлія та гісоп.

Про це у ході конференції «Український трав’яний бізнес» розповів Михайло Федорчук, професор Миколаївського національного аграрного університету, інформує прес-служба «Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва».

На думку науковця, найближчі 10 років зима буде такою ж теплою, як цього року. Ростимуть суми ефективних температур, і сільгоспвиробникам потрібно буде шукати нові культури.



— У нашому новому кліматі себе чудово почувають ефіроносні культури. Шавлію лікарську можна вирощувати, як люцерну. Наприклад, сорт Шанс з 2012 року включений до Державного Реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні. Середня врожайність п/с сировини (листя) 2,12 т/га, насіння — 0,31 т/га, вміст ефірної олії у сировині становить 1,8%. Ефірна олія містить понад 20% камфори. Маса 1000 насінин 8,0 г, — розповідає Михайло Федорчук.

Окрім цього, фахівець рекомендує звернути увагу на шавлію мускатну, що інтродукована в Україну як перспективна харчова пряносмакова культура. Урожайність зеленої маси культури становить 22,0-25,0 т/га, насіння — до 400 кг/га. Рослина маловимоглива до ґрунтів, вологи та освітлення, добре реагує на внесення мінеральних і органічних добрив.

Хоча шавлія належить до посухостійких рослин, вона чутлива до зволоження, особливо в період проростання насіння. Вона поглинає води в 3,5, а плодова оболонка — в 40 разів більше за свою масу. Надмірна вологість ґрунту сприяє розвитку грибних захворювань. До ґрунтів шавлія мускатна маловибаглива. Її можна вирощувати навіть на бідних кам’янистих ґрунтах, але кращими для неї є чорноземи і карбонатні суглинисті ґрунти, менш придатні легкі піщані.

Ще одна цікава рослина на думку Михайла Федорчука — гісоп звичайний або лікарський. В південних регіонах гісоп може дати два врожаї сировини, для цього рослині після першого укосу потрібне зрошення та підживлення мінеральними добривами.

— В Миколаївській області середня урожайність зеленої маси гісопу лікарського у другий рік використання склала 26,5 т/га, сухої маси — 6,92 т/га. Було проведено два укоси квіткової маси гісопу. Сумарний вміст пінокамфону та ізопінокамфону у складі ефірної олії H. Officinalis зростає з віком рослин від 58,39% (перший рік життя) до 79,92% (третій рік життя), — зазначає науковець.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram