Бізнес-моделі у AgriFood, інновації, діджиталізація на AgriFood ринках. Про це і не тільки говорили у рамках Context Talks у Києво-Могилянській бізнес-школі стейкхолдери аграрної галузі. Першочергово просимо вас ознайомитись із трендами і драйверами на AgriFood ринках, а саме: дізнатись 5 принципів сталого розвитку AgriFood, що таке «Agriculture від 1.0 до 4.0» та «Agriculture revolution».

Agriculture від 1.0 до 4.0

  • Землеробство з найдавніших часів до, приблизно, 1920 р., коли землеробство по суті мало багато ручної праці. Модель локально адаптована, трудомістка, різноманітна і лежить в основі форм існування спільнот та суспільств.
  • 1920-2010. Епоха, де машини, добрива та краще насіння допомагали фермерам виробляти більше ніж меншими зусиллями. Зародження того, що ми називаємо агробізнесом або промисловим сільським господарством.
  • Період, де починають впроваджуватися новітні технології в господарюванні на землі, де дані перетворюються на визначальний фактор у веденні AgriFood бізнесу. Початок інтегрування

Agriculture 4.0

  • Потужний тренд суттєвого підвищення сталості та ефективності AgriFood бізнесу в умовах зростання кількості населення та зміни клімату, зокрема, точного землеробства;
  • Використання нових технік і технологій у виробництві;
  • Підвищення ефективності всього ланцюга створення цінності AgriFood;
  • Інкорпорувння крос-індустріальних технологій та застосунків – Інтернету речей (IoT), використання Великих Даних (Big Data), AI, ML тощо;
  • Формування ділових екосистем, що сприяють індустріальним та крос-індустріальним інноваціям, діджиталізація та інновації бізнес-моделей.
AgriFood 2030 (FAO)
Майже 80% бідних проживають у сільській місцевості Ми виробляємо достатньо їжі для всіх, але 800 млн осіб залишаються голодними Гарне здоров’я починається із харчування Поживна їжа має вирішальне значення для процесу навчання Жінки вироблять ½ світової їжі, але мають значно менший доступ до землі Стале с/г має потенціал для подолання дефіциту води
Сучасні харчові системи суттєво залежать від викопних палив Ріст с/г у країнах із низьким рівнем доходу може скоротити бідність вдвічі С/г становить ¼ ВВП у країнах, що розвиваються Земельні реформи сприяють справедливому розподілу землі

 

Сільські інвестиції можуть стримувати некеровану урбанізацію 1/3 їжі, яку ми виготовляємо втрачається
AgriFood відіграє ключову роль у реагуванні на зміни клімату. Риба дає 3 млрд людей добового тваринного білка. Ліси містять більш, ніж 80% земного біорізноманіття. Зупинка голоду може суттєво посприяти миру та стабільності у світі. Партнерство допомагає протистояти «голосі голоду». ГЛОБАЛЬНІ ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

 

5 принципів сталого розвитку AgriFood

  1. Підвищення ефективності використання ресурсів має вирішальне значення для сталого розвитку AgriFood.
  2. Сталий розвиток вимагає прямих дій, спрямованих на збереження, охорону та відновлення природних ресурсів.
  3. Господарювання, яке не в змозі захистити та покращити життєдіяльність на селі, рівності та соціального добробуту – не є сталим.
  4. Підвищена «стійкість» людей, спільнот та екосистеми є ключовим у сталості AgriFood.
  5. Сталий розвиток AgriFood вимагає відповідальних та ефективних механізмів державного регулювання та управління.

«Agriculture revolution»

Основні технологічні тренди

IoT та польові сенсори

 

–        Моніторинг та контроль врожаїв у реальному часі.

–        Моніторинг та контроль ґрунтів у реальному часі.

IoT та сенсори обладнання

 

–        Моніторинг стану «здоров’я» техніки.

–        Картографування полів.

 

 

Дрони та моніторинг врожаю

 

–        Моніторинг полів та запобігання кліматичних проблем.

–        Формування 3-D схем для прогнозування якості ґрунтів.

 

С/г та робототехніка

 

–        Оптимізація витрат та удосконалення процесів по підтримці.

–        Збирання врожаю.

 

RFID-датчики та відстеження

 

–        Відстеження маршрутів їжі з поля до магазину.

–        Споживачі мають можливість бачити «історії» їжі, яку споживають.

Машинне навчання, аналітика, блокчейн

 

–        Імплементація смарт-контрактів на блокчейні; відстеження вантажів.

–        Обрахування тенденцій.

–        Ефективне планування.

*за даними Forbes

За даними Agfunder annual report інвестиції в AgriFood Tech з 2012 до 2018 зросли з 2,6 млрд доларів до 16,9 млрд доларів, сказав Project Manager at R&D office kmbs Роман Горбань.

Інноваційна AgriFood екосистема (на прикладі Нідерландів)

  • Основні компанії, пов’язані з AgriFood, науково-дослідні інститути, наукові компанії –
  • 383 різних бізнесів у 223 Food&Nutrition проектах –
  • Поєднання гравців урядового, академічного та приватного секторів –
  • Публікації, пов’язані з AgriFood –
  • Глобальні AgriFood університети –
  • Прикладні дослідження для продуктів та обробки в AgriFood.

    Дуже цікаво, що Нідерланди прийняли ось яку програму для своєї країни – весь агрі
    сектор Нідерландів заточений на експорт. Експорт Нідерландів тільки продукції, яка виробляється в теплицях складає 15 млрд євро. І це все завдяки технологіям. У них в Agri входять навіть квіти, говорить ексміністр аграрної політики і продовольства України Олексій Павленко. Україна має неймовірний потенціал. Вона є єдиною країною, яка має оптимальні умови з точки зору клімату, а саме, вологості. Офіційно за даними ФАО ООН тільки Україна може з легкістю протягом 5 років вдвічі збільшити виробництво з усіх країн світу, говорить ексміністр аграрної політики і продовольства України 2014-2016 Олексій Павленко.

 Агросектор України в цифрах та фактах

Частка агросектору у ВВП України складає 13 %. Землі с/г призначення складають 42,7 млн га або 71% від загальної площі України. У січні-вересні 2019 року товарообіг агропродукції склав 19,9 млрд доларів. У січні-вересні 2019 року частка агропродукції в структурі загального експорту товарів склала 42,1%.

Експорт аграрної продукції

  • 2017 рік 17,9 млрд доларів.
  • 2018 рік 18,8 млрд доларів.
  • 1-10 місяць 2019 року 15,7 млрд доларів.

Лідерство з експорту (2018 рік)

  • 1 місце   соняшникова олія
  • 2 місце насіння ріпаку
  • 4 місце ячмінь та кукурудза
  • 6 місце   жито, пшениця, соя.
ТОП-10 імпортерів української агропродукції (січень-вересень 2019 року)
Китай – 1364 млн доларів.

Єгипет – 1188 млн доларів.

Нідерланди – 1125 млн доларів.

Індія – 1114 млн доларів.

Туреччина – 1051 млн доларів.

Іспанія – 810 млн доларів.

Німеччина – 612 млн доларів.

Польща – 583 млн доларів.

Італія – 500 млн доларів.

Білорусь – 432 млн доларів.


Моя позиція у плані розвитку сектору держава не повинна чіпати бізнес. Потрібно фокусуватись на експорто орієнтованих продуктах. І надзвичайно важливо, розвивати інфраструктуру, тому що ще +10-15% і порти не витримають навантаження. «Укрзалізниця» це також біль № 1 наших аграріїв. Потрібно зрозуміти, що без інвестицій в інфраструктуру агробізнес не зможе потужно розвиватись, говорить Олексій Павленко.

Нові ринки. Культура зїдає стратегію на сніданок

За останні три-чотири роки ми відрили для себе більше 80 країн світу. Географія нашого експорту різна. Тут і країни Саудівської Аравії, і Азія, і європейський ринок. Єдине, що хочу підкреслити, що коли ви заходите на новий ринок надзвичайно важливо знати культуру тієї країни, з якою ви будете співпрацювати. Тому що в Європі їдять біле м’ясо, а в Японії нададуть перевагу червоному. У Китаї вам потрібно орієнтуватись на культуру споживання лап. Тут вони у різних видах і на будь-який смак (мариновані, сушені, смажені… і я можу цей список продовжувати до безкінечності). Проте наразі для України цей ринок закритий. Звичайно, грає роль протекціонізм. Якщо ми говоримо у цьому ключі, то зазначу, що у Саудівську Аравію ми поставляємо більше 70 тон м’яса птиці. Але, коли ми дійшли до таких об’ємів тут також включився протекціонізм. Почались необґрунтовані претензії та ін. Ми розуміємо, що це захист внутрішнього ринку. Що стосується європейського ринку, приміром Нідерланди, то тут ми маємо справу з надзвичайними вимогами якості. Перевірки усесторонні чи не кожні 3-4 місяці. І ЄС також захищає свій ринок працює Європарламент та Європейська комісія. Це квоти. Тобто ринки різні і позиція просування має бути різною. Сподіваюсь, що за 3-4 місяці наша країна досягне домовленостей і буде відкрито Китай для експорту української кукурудзи, говорить заступник голови правління з комерції МХП Сергій Іванов.

IT і AGRO. Чи можливий прорив?

Поєднавши IT і AGRO, ми можемо «рванути» на перше місце у світі у цьому дуже вузькому напрямку, яким, до речі, зараз активно займається ФАО. Вони створюють Цифрову раду. І коли проходили наради у цьому напрямку, я єдина із країн Східної Європи брала участь і пропонувала певні правки. На чому варто наголосити, коли ми говоримо про діджиталізацію, першочергово, у цифрі зацікавлені власники бізнесу, холдинги, які хочуть розуміти, куди вони вкладають інвестиції і банки, які прагнуть розуміти, коли буде повернення вкладених коштів. Всі інші, як показує досвід, не зацікавлені у впроваджені новітніх розробок. Коли йдеться про матеріальні цінності, паливо, вагу врожаю вони чинять шалений тиск, це та броня, яку ми не можемо пробити. Я працювала над багатьма проектами, встановлювали датчики на комбайнах… і інколи бачили неймовірні випадки крадіжок, навіть із залученням працівників охорони підприємства. Так, діджиталізація дає чисту бухгалтерію, це самі цифри… І я можу сказати, що я дуже хочу, аби наші фермери якомога швидше діджиталізувались. Бо це дає можливість вкладати 8 доларів на гектар, а отримувати 250-300 доларів з гектара, говорить керуючий партнер компанії CleverAgri Ірина Кравець.

Ми також активно боремось за втрати палива. Гордість нашого відділу цього року 100-200 літрів на день в період активних робіт на полях. Також ще у 2014 році компанія встановила систему GPS моніторингу, вклавши в цей проект близько 2,5 млн гривень. Оцифрували поля. Маємо усю інформацію від насіння до вивантаження нашої продукції у портах і надаємо усі ці данні нашим постачальникам, з якими працюємо, говорить керівник маркетингової служби «Арніка Органік» Анастасія Білич.

Я вважаю, що першочергово має бути довіра. Там, де її немає витрати на контроль (перевірки, безпека… і це може бути до безкінечності) дуже високі. Крім того, компанія повинна постійно змінюватись і ніколи не бути у статичному стані. Приміром, ви знаходите слабке місце у компанії, починаєте корекцію, виправляєте і далі… Підтягуєте інші. Тобто у вас йде постійний рух. Ну, і, звичайно, потрібно постійно впроваджувати інновації, оскільки світ ніколи не стоїть на місці. Якщо ви зупинитесь вас одразу ж перегонять, говорить генеральний директор «Кернел» Євген Осіпов.  Коли ми говоримо про впровадження інноваційних розробок (IT) це завжди складний процес. Тут важливо не втратити бюджет і час на впровадження, оскільки як тільки ти починаєш заглиблюватись, ти одразу втрачаєш, бо до ідеалу дійти неможливо. Тому ми у компанії ділимо роботу на певні юніти з чіткими строками. Друге, будь-яку задачу ділимо на підзадачі, які можуть бути виконані у автономному режимі. Вирішити все і одразу просто неможливо. Потрібно запроваджувати поетапно. У той момент, коли ми вирішили почати процес впровадження діджитала, ми  зрозуміли, що, оцифрувавши все, ми отримуємо колосальний ресурс у вигляді Big Data. Ці данні можна використовувати і таким чином підвищувати свою ефективність. І зараз ми навчаємось як це робити. Так, коли ми говоримо про 10-польну сівозміну то це дійсно складно. Запровадити найбільш правильний алгоритм, який дозволить прийняти правильне рішення щодо посіву стає фактично неможливим. Кількість даних дуже велика. Тому ми прийшли до висновку, що будемо використовувати 3-4-польну сівозміну. Тут легше все: посів, добрива, захист рослин. І це загалом змінило підхід до бізнесу. І що ще важливо, коли ми говоримо про опір на місцях ми дивимось не на тих, хто чинить супротив, а на тих, хто дійсно рухається вперед. Оскільки, на моє глибоке переконання, компанію рухають саме лідери, і якщо їхньої енергії вистачає на рух то компанія буде розвиватись. Інші, хто не встигає, просто «не виживають», постійно запізнюючись на потяг, що рухається.

Тренди майбутнього

Світ дуже швидко змінюється і та продукція, яку ми робили вчора вже не достатнього хороша. Їй потрібно надавати додаткові цінності. Тут потрібно шукати варіанти, шукати нове, цю додану вартість. Нам потрібно переходити від сировини до кінцевого продукту. Працювати над покращенням врожайності, над екологічністю, соціальністю продукту з правильною комунікацією. Це дозволить компаніям вижити. Приміром, нещодавно, подорожуючи Німеччиною, я зустрічалась з декількома фермерами і була шокована тим, що у них органіка має в два-три рази кращу урожайність, ніж традиційна культура. На що була пряма відповідь: «Потрібно кормити черв’яків». Тобто це про те, що потрібно займатись удобренням землі, говорить власниця компанії «AVG» Аліна Соколенко.

Україна буде під впливом тих трендів, які будуть розвиватись у світі. Перше це кліматичні зміни. Друге – політичні зміни. Третє діджитал. Ми, чесно, кажучи зробили ривок у діджиталізації, але зробили це на рівні контролю, зосереджуючись на тому, що у нас крадуть і ми маємо це контролювати. Однак, діджиталізація це молекулярні зв’язки з чітким напрямком до штучного інтелекту, прийняття рішень, Predictive models та ін. І той, хто буде володіти цими даними, то й і буде задавати тренди, говорить виконавчий директор «Agricom Group» Петро Мельник.

Підготувала Ірина Прохорчук

 

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram