Одна з найпотужніших хвиль спеки останніх десятиліть, яка у червні накрила Європу та Україну, поступово відступила. Втім, це не означає, що погодні ризики зменшуються. Навпаки — екстремальні явища, зокрема спека, зливи, шквали, град і смерчі, у найближчі роки лише частішатимуть. Про це пише Agronews.ua з посиланням на метеоролога, кандидата географічних наук, завідувача відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Віталія Шпига.
За словами кліматолога, нинішні хвилі тепла вже не можна розглядати як поодинокі аномалії. Це прояв нової кліматичної реальності, яка формуватиме погодні умови в Україні щонайменше впродовж найближчого десятиліття.
— На жаль, це наша нова реальність на найближче десятиліття. Вона пов’язана з глобальним потеплінням і спричиненою ним зміною клімату. Якщо людство не вживатиме дієвих заходів, ситуація лише погіршуватиметься, — зазначив Віталій Шпиг.
Фахівець пояснює: посилення спеки пов’язане з механізмом самопідсилення. Через спалювання викопного палива в атмосфері накопичуються парникові гази — зокрема вуглекислий газ, метан та оксид азоту. Підвищення температури, своєю чергою, посилює випаровування води з океанів і суходолу. А водяна пара також є парниковим газом, який додатково утримує тепло в атмосфері.
Саме тому, за словами метеоролога, виникає замкнене коло: що вища температура, то більше випаровування; що більше водяної пари в атмосфері, то сильніший парниковий ефект; що сильніший парниковий ефект, то вищою стає температура.
Нещодавня спека, яка спочатку охопила Західну Європу, а потім дісталася України, сформувалася не на нашій території. Гаряче повітря принесло з Північної Африки повітряними течіями. Водночас, наголошує кліматолог, це не означає, що клімат України перетворюється на африканський.
За словами Віталія Шпига, без скоординованих дій світової спільноти ситуація може погіршуватися. Якщо великі економіки не скорочуватимуть викиди парникових газів і не підтримуватимуть кліматичну трансформацію, хвилі тепла, які світ регулярно спостерігає з 2010 року, повторюватимуться дедалі частіше. У гіршому сценарії зростатимуть і максимальні температури, і тривалість спекотних періодів.
В Україні особливо відчутною спека може бути у великих містах. Через суцільну забудову, асфальт, бетон і нестачу зелених насаджень формується ефект «теплового острова». У Києві, за словами експерта, влітку температура в середньому може бути на 5°C вищою, ніж у селах і невеликих містах Київщини.
За таких умов у великих містах — Києві, Харкові, Одесі, Миколаєві чи Дніпрі — температура на відкритому сонці може сягати понад +40°C. Водночас у сільській місцевості, зокрема на півдні України, значень +43…+45°C у найближче десятиліття, за оцінкою кліматолога, очікувати не варто.
Глобальне потепління змінює не лише температурний режим, а й характер опадів. Якщо раніше для України були типовішими помірні дощі, корисні для сільського господарства, то тепер дедалі частіше трапляються короткі, але дуже інтенсивні зливи. За кілька годин може випадати місячна або навіть дві місячні норми опадів.
Такі явища вже належать до стихійних гідрометеорологічних і несуть ризики підтоплень, руйнування інфраструктури, ерозії ґрунтів та втрат для аграрного виробництва. За прогнозами кліматолога, ця тенденція зберігатиметься щонайменше наступні 10 років.
Зростатиме й кількість інших небезпечних явищ — граду, шквалів і смерчів. Якщо раніше смерчі частіше фіксували у Криму, то тепер вони дедалі частіше з’являються і в північних областях, зокрема на Київщині та Житомирщині. Найбільш сприятливі умови для їх формування виникають поблизу великих водних поверхонь, зокрема Дніпра та узбережжя Чорного моря.
Для агросектору такі кліматичні зміни означають зростання ризиків. Частіші хвилі спеки й посухи можуть впливати на стан посівів, а потужні зливи, град і шквали — пошкоджувати культури, ускладнювати жнива та погіршувати якість урожаю. Водночас зими ставатимуть менш сніжними: сніговий покрив, за словами експерта, не зникне повністю, але дедалі частіше триматиметься лише кілька днів або тиждень-два, після чого наставатимуть відлиги.
Отже, українським аграріям доведеться дедалі уважніше враховувати кліматичні ризики у виробничих планах — від вибору культур і строків сівби до систем зрошення, захисту ґрунтів та страхування врожаю. Екстремальна погода поступово перестає бути винятком і стає одним із головних викликів для сільського господарства.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
