Неправильно підібрана діюча речовина або невдала фаза внесення гербіциду може призвести не лише до контролю бур’янів, а й до суттєвого стресу для культурної рослини. У випадку пшениці такі помилки здатні коштувати аграріям 20–25% урожаю. Про це розповів Сергій Авраменко, доктор сільськогосподарських наук і автор YouTube-каналу «Український агроном».
За словами науковця, агрохімічні компанії зазвичай детально пояснюють, проти яких бур’янів працює той чи інший гербіцид, у яких дозах його застосовувати та на яких культурах. Водночас значно менше уваги приділяється тому, як препарат впливає на саму культурну рослину.
Авраменко наголошує, що для аграріїв важливо знати не лише ефективність гербіциду проти бур’янів, а й рівень його фітотоксичної дії. Зокрема, має значення фаза внесення препарату — кущення, друге міжвузля, прапорцевий листок або навіть колосіння. Саме від цього може залежати як урожайність, так і якісні показники зерна.
Щоб оцінити ці ризики, науковець заклав масштабний багатофакторний дослід на озимій пшениці. У ньому вивчається дія різних гербіцидних діючих речовин, серед яких дикамба, МЦПА, трибенурон-метил, тифенсульфурон-метил, флорасулам, клопіралід, сульфосульфурон та інші комбінації.
Препарати вносяться у різні фази росту й розвитку пшениці, щоб визначити, коли їх застосування має найменший фітотоксичний вплив на культуру. Окремо досліджується реакція різних сортів озимої пшениці на однакові діючі речовини.
Крім того, в досліді вивчається вплив прилипачів та ад’ювантів — олійних, органосиліконових і спиртових. Мета — з’ясувати, які комбінації забезпечують достатню ефективність проти бур’янів, але водночас не створюють надмірного стресу для пшениці.
Ще один блок дослідження присвячений фону удобрення. Науковець перевіряє, чи може живлення рослин зменшувати негативний вплив гербіцидів. Для цього препарати застосовують на ділянках без добрив, а також на фонах із 30 та 60 кг діючої речовини азоту.
Також Авраменко тестує стимулятори росту, зокрема амінокислоти: як у бакових сумішах із гербіцидами, так і окремо після внесення препаратів. Це має показати, який підхід краще допомагає рослинам пережити гербіцидний стрес.
За словами науковця, загальна довжина дослідних ділянок становить близько кілометра. Після збирання врожаю він планує проаналізувати результати та представити їх на наукових семінарах і в публікаціях.
Авраменко зазначає, що отримані дані можуть бути корисними для аграріїв, оскільки допоможуть точніше підбирати гербіциди, фази внесення, бакові суміші та системи підтримки рослин після обробки.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
