Основні валютні надходження від українського аграрного експорту у 2026 році можуть зміститися на жовтень-листопад через затримку посівної кампанії та складну логістичну ситуацію. Про це під час дискусії «Світові сигнали – наслідки для України: економічні перспективи 2026» повідомила голова комітету УКАБ з європейської інтеграції Олександра Авраменко.
За її словами, цьогорічна посівна проходить із суттєвим відставанням від звичних термінів. Причиною стали складні погодні умови взимку, зокрема морози до -25°C та значне промерзання ґрунту. В окремих регіонах польові роботи тривають навіть наприкінці травня.
— Через пізні строки посівної зміщуються всі наступні етапи виробничого циклу — від польових робіт до збирання врожаю. Якщо зазвичай перша значна валютна виручка від агроекспорту надходила вже у вересні, то цього року її варто очікувати у жовтні-листопада, — зазначила Авраменко.
Експертка також звернула увагу на зростання виробничих витрат аграріїв. Зокрема, високі ціни на пальне вже вплинули на собівартість вирощування сільгоспкультур. Додатковим викликом залишається дефіцит азотних добрив, який оцінюється приблизно у 200 тис. тонн. Це, за її словами, може призвести до зниження врожайності на 15–20% у середньостроковій перспективі.
Суттєвий вплив на експортний потенціал має й безпекова ситуація. За даними Авраменко, за останні кілька місяців портова інфраструктура Великої Одеси зазнала понад 180 російських атак. У результаті частина експортерів змушена переорієнтовуватися на залізничні перевезення, що підвищує логістичні витрати та знижує конкурентоспроможність української продукції на ринках Близького Сходу та Північної Африки.
Водночас одним із головних конкурентів України на цих ринках залишається росія, яка, за оцінками експертів, контролює близько половини ринку пшениці в країнах Північної Африки та має переваги завдяки власній сировинній і паливній базі.
Своєю чергою заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський зазначив, що зростання цін на нафту, енергоносії та добрива негативно впливає на зовнішньоторговельний баланс країни. За різними сценаріями додатковий тиск на торговельний баланс може становити до 1,5 млрд доларів.
Попри це, за оцінками НБУ, інфляція наприкінці року очікується на рівні близько 9,4%, а міжнародна фінансова підтримка дозволить зберегти валютні резерви на достатньому рівні для підтримки стабільності валютного ринку.
Також директорка департаменту макроекономічного прогнозування Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Наталія Горшкова повідомила, що уряд наразі переглядає прогноз економічного зростання у бік зниження порівняно з попередньою оцінкою на рівні 2,4% ВВП.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram