Загострення конфлікту навколо Ірану та атаки на торговельні судна в районі Ормузької протоки вже почали впливати на світові ринки. Передусім — на нафту, логістику і фрахт. А через них — і на зерно. Для українських аграріїв це означає новий період невизначеності напередодні весняної посівної: витрати можуть зрости вже зараз, натомість ціни на зерно можуть відреагувати значно пізніше.
Коли світові ціни зростають, але фермер цього не відчуває
NB: На перший погляд, новини з бірж є позитивними: світові ціни на зернові та олійні демонструють тенденцію до зростання. Однак на практиці це зростання поки що майже не доходить до виробника.
Як пояснює аналітик зернового ринку, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest Богдан Костецький, значну частину цього руху просто «з’їдає» логістика.
— Ми дійсно бачимо, що світові ціни на зернові та олійні зростають. Але це зростання наразі значною мірою зумовлене подорожчанням фрахту, — говорить він. — За останній тиждень ставки перевезення суттєво зросли. Наприклад, ставка морського перевезення зерна до портів Мармурового моря Туреччини підвищилася приблизно з 23 до 26 доларів за тонну.
Ще різкіше, зазначає Богдан Костецький, подорожчали перевезення невеликими морськими суднами, які використовують для коротких регіональних рейсів у Чорному морі. Якщо раніше доставлення шроту до грузинського порту Поті коштувало приблизно 35–36 доларів за тонну, то зараз ідеться вже про 50 дол./т. Фактично за один тиждень логістика додала близько 15 доларів на тонні. За таких умов частина торгових напрямків стає економічно малопривабливою.
Логістика «з’їдає» прибуток
Для виробників це означає: навіть якщо світові ціни зростають, значна частина цього зростання не доходить до поля.
— Поки покупці не готові платити більше, ніж диктує подорожчання перевезень, основний тиск припадає на експортні ціни українського зерна, — пояснює Богдан Костецький.
Сьогодні покупці готові платити за українську кукурудзу приблизно 224 дол./т FOB. У підсумку внутрішні закупівельні ціни в Україні формуються приблизно на рівні 214 доларів за тонну, а активність торгівлі залишається доволі стриманою.
NB: Додатковим чинником невизначеності стали випадки відмови покупців від виконання контрактів, зокрема на іранському напрямку, а також конкуренція з боку турецьких продавців, які мають достатні запаси зерна.
У результаті значна частина ринку зайняла вичікувальну позицію: фермери не поспішають продавати, а трейдери намагаються зрозуміти подальший розвиток ситуації.
Головні ризики для посівної
Чи позначиться війна у Перській затоці на весняній посівній?
— Щодо нового аграрного сезону, то маємо ситуацію, коли дорожчають засоби виробництва із незрозумілими перспективами цін на готову продукцію. Ризик для виробника полягає в тому, що він уже змушений нести більші витрати через війну на Близькому Сході та блокаду Ормузької протоки, через яку на світові ринки постачали до 20% нафти та 20-25% добрив, — пояснює Богдан Костецький.
І ринок миттєво відреагував на цю ситуацію — ціни на добрива азотної групи та карбамід стрімко зросли й посівна-2026 в Україні стартує в умовах дефіциту елементів живлення, постачання яких дедалі більше залежить від імпорту. Торік, за даними «Інституту аграрної економіки», в Україну завезли близько 3 млн т добрив, однак навіть цього не вистачає: лише дефіцит селітри оцінюють у 150–170 тис. т.
Не менш важливим чинником для українських аграріїв залишається і пальне. Загострення війни на Близькому Сході означає його подорожчання для європейських трейдерів і, відповідно, для України.
NB: Аналітики попереджають: якщо конфлікт затягнеться і глобальне постачання нафти скорочуватимуться, Європа може спрямовувати більшу частину ресурсу на власні потреби, що автоматично звузить експорт на український ринок. Для аграріїв це означає просту, але неприємну річ: у розпал весняної посівної дизель не лише дорожчатиме, а й може стати менш доступним.
— Ціни на пальне безпосередньо впливають на собівартість продукції вже зараз. Проблема полягає в тому, що ринок може розвиватися за різними сценаріями. Якщо конфлікт швидко завершиться і ціни на нафту знизяться, то разом із ними можуть просісти й ціни на зерно. Наш виробник фактично потрапляє у стан шпагату. Зараз він уже вклав у землю більше грошей через цю війну і подорожчання ресурсів, але до моменту продажу ціни на зернові та олійні можуть знизитися, — говорить експерт.
Інфляція може підтримати зернові
Якщо конфлікт у Перській затоці затягнеться, ринок може почати закладати в ціни інший чинник — інфляцію.
NB: Дорожчі енергоносії означають дорожче виробництво, транспортування та перероблювання. У довшій перспективі це може підтримати ціни на зернові та олійні культури.
— Події у світі та стрімке зростання і волатильність цін на нафту та добрива неминуче призведуть до інфляції. Інфляція, своєю чергою, не дасть цінам на зерно просісти, — пояснює Богдан Костецький.
Однак важливо пам’ятати, що першими реагують саме витрати: пальне, енергія та логістика.
Ринок чекає
Поки що глобальний зерновий ринок перебуває у фазі очікування. Біржі реагують на геополітичні новини, фрахт дорожчає, але реальна торгівля залишається обережною. Для українських аграріїв це означає необхідність уважно стежити не лише за біржами, а й за політичними сигналами — передусім за тим, що відбувається навколо Ормузької протоки.
Саме від того, як довго триватиме цей конфлікт і як швидко світова логістика повернеться до нормального режиму, залежатиме подальша динаміка цін на зерно.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
