Українська економіка під час війни: від обвалу до плато — що показують дані бізнесу, вакансій та онлайн-продажів

Повномасштабна війна стала безпрецедентним викликом для української економіки. Після різкого падіння у 2022 році бізнес і ринок праці пройшли етап активного відновлення та у 2025 році вийшли на стабілізаційне плато. Про ключові зміни свідчать дані щодо реєстрації бізнесу, динаміки вакансій та розвитку e-commerce, які оприлюднила пресслужба OpenData.

ФОПономіка: від рекордів до стабілізації

У 2021 році в Україні щотижня в середньому відкривалося 5 676 ФОПів та 1 077 компаній. На початку лютого 2022 року було зафіксовано рекорд — 9 350 нових підприємців за тиждень.

З початком вторгнення державні реєстри закрилися, а реєстрація бізнесу стала неможливою. Після відновлення роботи ЄДР наприкінці березня 2022 року кількість реєстрацій скоротилася до 3 565 ФОПів та 289 компаній. Загалом у 2022 році:

  • відкриття ФОПів зменшилися на 28%,
  • реєстрація компаній — на 40%.

У 2023 році розпочалося активне відновлення. Кількість нових ФОПів навіть перевищила показники 2021 року. Абсолютний рекорд було встановлено восени 2023-го — 12 534 нових підприємці за тиждень.

Після цього буму у 2024 році темпи відкриттів знизилися. За підсумками 2025 року ринок вийшов на плато: в середньому 5 579 нових ФОПів та 717 компаній на тиждень.

Ринок праці: 95% від довоєнного рівня

За даними Work.ua, на початку повномасштабної війни кількість вакансій різко впала — з 106 тис. на день у 2021 році до 3 тис. на початку березня 2022-го.

Відновлення почалося вже у квітні 2022 року, а пік активності припав на осінь. У 2025 році ринок праці відновився на 95% від довоєнного рівня — близько 100 тис. вакансій на день, а у західних областях навіть до 150%.

Кількість компаній, що виходять на ринок праці, вже перевищує показники 2021 року.

У 2022 році спостерігався рекордний приплив кандидатів — до 170 тис. резюме на тиждень. Нині цей показник стабілізувався на рівні 120 тис. на тиждень.

Як змінилася структура попиту

Частка вакансій без вимоги досвіду зросла з 29% у 2021 році до 42% у 2025-му.

Частка жінок серед кандидатів збільшилася з 53% до 62%.

Серед популярних професій залишаються продавці та менеджери з продажу.

Попит на барменів перевищив попит на бухгалтерів.

Зросла кількість вакансій для водіїв.

IT-сектор: ринок ще не відновився

За даними Djinni, перед вторгненням кількість резюме перевищувала вакансії у 1,2 раза (36 тис. проти 29 тис.).

Після початку війни дисбаланс став критичним — резюме перевищували вакансії у 8 разів, а у 2023 році — у 15 разів.

У 2024 році ситуація почала покращуватися:

  • кількість вакансій зросла до 9,5 тис. наприкінці 2025 року;
  • резюме стабілізувалися на рівні 82–83 тис.

Проте ринок IT так і не повернувся до довоєнного балансу — кількість кандидатів перевищує вакансії майже у 9 разів.

Також змінився попит: якщо раніше домінували технічні спеціальності (JavaScript, Java), то з 2023 року лідирують нетехнічні вакансії, зокрема маркетинг.

E-commerce: стійке зростання попри війну

Платформа Хорошоп зафіксувала різке падіння активності онлайн-покупців у перші тижні вторгнення — до 7% від звичайного рівня.

Однак уже наприкінці 2022 року ринок почав зростати. Додатковий імпульс дали сезонні розпродажі у листопаді-грудні.

Наразі на платформі працює понад 12 000 українських онлайн-магазинів, які у 2025 році згенерували 15 млн замовлень.

У компанії зазначають, що навіть під час блекаутів та обстрілів бізнес продовжує запускати нові магазини — ринок став значно стійкішим.

Підсумок: економіка адаптації

Українська економіка за чотири роки війни пройшла три етапи:

  • Різке падіння у 2022 році.
  • Бум відновлення у 2023-му.
  • Стабілізація у 2025 році.

Попри структурні зміни, кадрові виклики та нерівномірне відновлення окремих секторів (зокрема IT), бізнес демонструє адаптивність і здатність працювати навіть в умовах тривалої війни.

Ринок поступово переходить від режиму виживання до моделі довгострокової стійкості.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram