На XVI Міжнародній конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) партнерка департаменту консалтингу «Делойт» в Україні Олена Бойченко окреслила головний парадокс українського ринку праці: компанії декларують розвиток людей, але вкладають у нього мізерно.
— 66% компаній мають стратегії навчання та розвитку, але майже третина витрачає на це менш ніж 0,5% фонду оплати праці. За умов гострого дефіциту кадрів і конкуренції за фахівців така модель довго не працюватиме, — наголосила вона.
Ключові меседжі
Глобальні зсуви (війни, технології, демографія) безпосередньо тиснуть на український ринок праці; темпи зростання світової економіки уповільнюються — конкуренція за таланти лише зросте.
Українська специфіка: регіональні дисбаланси через ВПО, одна з найглибших у світі демографічних криз, високий рівень стресу та вигорання працівників.
Дефіцит «виробничого плеча»: попит на кваліфікованих робітників у виробництві стабільно перевищує пропозицію.
Гроші вирішують не все: без системного навчання, перекваліфікації та підвищення продуктивності підвищення зарплат не дає довгострокового ефекту.
Що робити бізнесу
Змістити фокус із декларацій на бюджети: інвестувати в L&D, мікронавчання на робочому місці, програми наставництва.
Точково зменшувати «вартість стресу»: ясні графіки, визнання результатів, мінімізація невизначеності для лінійного персоналу.
Будувати партнерства з освітою: дуальні програми, швидкі треки перекваліфікації під реальні вакансії.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram








