Україна стрімко втрачає вологу, а разом з нею — родючі ґрунти, стабільний врожай і водні ресурси. Всесвітній фонд природи WWF-Україна попереджає: посухи вже сьогодні формують нову реальність, а їхній вплив на сільське господарство та довкілля буде лише зростати. Рішення — в адаптації: від екосистемних підходів до стратегічного управління.
Клімат змінюється, Україна висихає
17 червня у світі відзначають День боротьби з опустелюванням та посухами. За даними ООН, з 2000 року кількість і тривалість посух зросла на 29%, а до 2050 року їхній вплив може торкнутися понад 75% людства. Вже сьогодні через них щорічно втрачається понад 12 млн га орних земель, а економічні збитки у світі перевищили $120 млрд.
Для України ситуація стає критичною. Попри родючі чорноземи, країна дедалі більше потерпає від нестачі води, деградації ґрунтів і змін клімату. До цього додаються наслідки війни: зруйнована гідроінфраструктура, мінування полів, ерозія та забруднення.
Посуха ≠ опустелювання: в чому різниця?
Посуха — це тривалий період без дощів, із підвищеними температурами та низькою вологістю. Це знижує запаси води в ґрунті, ускладнює ріст рослин і посилює ризик пожеж.
Опустелювання — більш глибокий і довготривалий процес: земля втрачає структуру, мікроорганізми, здатність утримувати вологу. Основні причини: нераціональне землекористування, вирубка лісів, перевипас худоби, неправильне зрошення — і, звісно, посухи.
— Ці явища — ланки одного ланцюга. Посуха запускає механізми деградації, а без адаптації ми просто втратимо ці землі, — пояснює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, канд. геогр. наук Оксана Коноваленко.
Температура зростає, дощів менше
За останні 30 років температура в Україні підвищилась на 1,2°C — це швидше, ніж у більшості країн Європи. Літо стає тривалішим, спека — інтенсивнішою, а опади — менш ефективними. Усе частіше йдеться про короткі, але сильні зливи, які не вбираються у пересохлу землю.
Хто під загрозою першочергово?
Найбільш вразливі регіони — Південь: Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Запоріжжя. Там уже спостерігаються втрати врожаїв через посухи. Але тривожні сигнали надходять і з центральних та північних регіонів.
NB: 58% земель України вже зазнають деградації. При цьому ми маємо один з найнижчих у Європі рівнів водозабезпечення — лише 1 000 м³ води на людину на рік (у Канаді — 94 000 м³).
Що пропонує WWF-Україна?
Щоб уникнути екологічної катастрофи, WWF-Україна розробив концепцію Плану управління посухами (ПУП), яка базується на європейському досвіді. Серед рекомендованих заходів:
- Створення системи раннього виявлення та моніторингу посух;
- Відновлення природних екосистем, які утримують вологу — болота, заплави, ліси;
- Поширення практики збору та повторного використання “сірої води”;
- Альтернативне водопостачання для аграрного сектору;
- Підвищення обізнаності громад про ризики й адаптацію до посух.
Пілотні версії ПУП уже впроваджуються в суббасейнах Тиси, Пруту і Сірету. Поки документ не є обов’язковим, але його адаптація — питання часу.
Україна не може дозволити собі чекати. Посуха — це не аномалія, а кліматична нова реальність. Щоб зберегти родючість земель, водні ресурси і аграрний потенціал, потрібна рішуча державна політика та широка міжсекторальна співпраця. WWF-Україна закликає владу та громади об’єднати зусилля — доки ще не пізно.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
