Для отримання високих та стабільних урожаїв сільськогосподарських культур важливе значення має наявність достатньої кількості доступної вологи у ґрунті. Отже, одним із найважливіших завдань землеробства є максимальне накопичення, збереження та раціональне використання ґрунтової вологи, що досягається шляхом застосування відповідних агротехнічних заходів загалом та способів обробітку ґрунту зокрема.
Вплив обробіток ґрунту на зберігання вологи: дослідження
Згідно з результатами наших досліджень, запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на оранку без застосування мінеральних добрив на момент висіву становили 160 мм (див. табл. 1).
Таблиця 1. Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту залежно від обробітку та мінеральних добрив, мм (середнє за 2022–2023 рр.)
| Мінеральні добрива, дози (фактор В) | Способи основного обробітку ґрунту (фактор А) | |||||
| оранка (контроль) | мінімальний | нульовий | ||||
| висів | збір | висів | збір | висів | збір | |
| N0Р0К0 (контроль) | 160 | 71 | 160 | 70 | 161 | 72 |
| N50Р70К40 | 162 | 68 | 162 | 73 | 162 | 69 |
| N100Р140К80 | 161 | 70 | 162 | 69 | 162 | 74 |
| НІР05А | 20 | 6 | ||||
| НІР05В та АВ | 4 | 4 | ||||
Використання ресурсозберігальних способів обробітку ґрунту, як і внесення різних доз добрив, мало вплив на їхню величину. До моменту збирання врожаю відбулося зниження запасів продуктивної вологи в ґрунті за всіма досліджуваними варіантами (до 74‒68 мм), і статистично вірогідні відмінності відзначали тільки між розрахунковою та подвійною дозою добрив: у разі мінімального обробітку ґрунту запаси були вищими за розрахунковою, а за нульового ― за подвійною.
NB: Отже, вибір способу основного обробітку ґрунту не мав значення у накопиченні продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під посівами гороху. Внесення добрив позначилося на запасах продуктивної вологи тільки в період збирання за застосування ресурсозберігального обробітку ґрунту.
Водоспоживання ― це витрати води культурами протягом вегетації
Водоспоживання є показником потреби рослин у воді та ефективності її використання. Останнє залежить від біологічних особливостей культури та умов довкілля.
За результатами досліджень, найнижче водоспоживання було характерним для варіантів із відвальним обробітком. Використання мінімального обробітку ґрунту знизило ефективність використання вологи на 7,3‒13,4 %. Без обробітку ґрунту витрата вологи в порівнянні з оранкою (контролем) збільшилася в 3,2 раза. Як показали результати наших досліджень, сумарне водоспоживання посівів гороху не залежало від вибору способу основного обробітку ґрунту та доз внесених мінеральних добрив (див. табл. 2).
Усі встановлені нами відмінності були у межах найменшої істотної різниці. Виняток становила оранка: за розрахункової дози добрив сумарне водоспоживання гороху було значно вище, ніж за подвійної дози.
Інше було встановлено під час аналізу коефіцієнта водоспоживання, який залежав від факторів, що вивчали в досліді.
Таблиця 2. Сумарне водоспоживання та коефіцієнт водоспоживання гороху залежно від факторів в шарі ґрунту 0‒100 см (середнє за 2022–2023 рр.)
| Мінеральні добрива, дози (фактор В) | Сумарне водоспоживання, м3/га | Коефіцієнт водоспоживання, м3/т | ||||
| О* | М* | Н* | О* | М* | Н* | |
| N0Р0К0 (контроль) | 2246 | 2240 | 2233 | 1054 | 1437 | 1705 |
| N50Р70К40 | 2315 | 2252 | 2283 | 954 | 1279 | 1504 |
| N100Р140К80 | 2222 | 2284 | 2235 | 954 | 1136 | 1281 |
| НІР05А | 146 | 178 | ||||
| НІР05В та АВ | 70 | 128 | ||||
*Примітка: способи основного обробітку ґрунту (фактор А): О ― оранка (контроль); М ― мінімальний; Н ― нульовий.
На оранці він був найменшим 954‒1054 м3/т. Застосування енергозберігальних способів обробітку ґрунту суттєво збільшувало цей показник на 19‒36 % за мінімального та на 34‒62 % за нульового обробітку ґрунту. Причому різниця між енергозберігальними способами обробітку ґрунту була статистично значущою за дози добрив N0Р0К0 та N50Р70К40. Максимальний коефіцієнт водоспоживання гороху спостерігали за нульового обробітку.
NB: Внесення мінеральних добрив сприяло зниженню коефіцієнта водоспоживання у всіх варіантах обробітку ґрунту, а за застосування ресурсозберігальних ― суттєвому зниженню.
Найбільш економно рослини гороху використовували вологу в разі посилення фону добрив, причому різниці між розрахунковою і подвійною дозами під час оранки встановлено не було. Водночас за енергозберігальних обробітків відмінності були математично доведені на 5-відсотковому рівні значущості.
Отже, найбільш економно рослини гороху витрачали вологу за відвального обробітку ґрунту та внесення мінеральних добрив.
Микола КОВАЛЬОВ, керівник наукових лабораторій “Промислового
грибівництва та технологій захисту культивованих грибів” та “Гідропонного
вирощування овочів в купольній теплиці”, старший викладач кафедри загального
землеробства ЦНТУ, к. с.-г. н., доцент;
Юрій МАЩЕНКО, завідувач науково-технологічного відділу збереження
родючості ґрунтів ІСГС НААН, к. с.-г. н., експерт-дорадник з питань
рослинництва;
Олег ГАЙДЕНКО, учений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
к. т. н., с. н. с., дорадник з питань механізації сільського господарства та
економіки сільськогосподарського виробництва.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
