Редакція GrowHow.in.ua 2024-03-12За даними Всесвітнього економічного форуму, на частку азійських виробників рису припадає понад 80% світових поставок. Однак в останні роки рисова промисловість Азії зіткнулася із серйозною загрозою через поширення інвазивного бур’янистого рису. Про це повідомив AgNews.
Борошнистий за консистенцією з темною пігментацією та непридатний для споживання бур’янистий рис вже назвали «двоюрідним братом» основного продукту. Він як правило вищий за звичайні сорти рису і швидко росте, позбавляючи культурну рослину поживних речовин з ґрунту та сонячного світла.
Походження бур’янистого рису невідоме, хоча фермери вперше повідомили про його наявність близько двох десятиліть тому. Дослідження показали, що велика частка такого рису у Східній Азії безпосередньо походить від гібридних сортів рису, виведених у 1980-х роках минулого століття.
Також деякі сорти бур’янистого рису схрещуються з дикими сортами рису. Сьогодні однією з причин поширення бур’янистого рису називають також погану практику землеробства.
Через інвазивний бур’янистий рис в останні роки суттєво знизилась якість врожаю, власне врожайність і, як наслідок — ринкова вартість звичайного рису з Азії. Як зазначив професор біології Вашингтонського університету Kenneth Olsen сильне зараження рисових плантацій бур’янистими видами може знизити врожай більш ніж на 80%.
З його слів, проблему загострює й те, що помітним бур’янистий рис стає тільки тоді, коли вже «стирчить над полем». До цього часу вже може виникнути серйозне зараження. Науковець зазначив, що потрібна лише невелика кількість бур’янистих рослин рису на квадратний метр, щоб завдати величезної шкоди врожаю культивованого рису.
Деякі бур’янисті різновиди рису дуже ефективні в розсіюванні свого насіння на рисових полях через певну генетичну мутацію. Науковці встановили, що це насіння може перебувати в стані спокою і бути абсолютно життєздатним протягом 20 років.
NB: Найбільший виробник рису в Таїланді в останні роки повідомив про втрати близько 10% свого виробництва через проблему бур’янистого рису.
Одна з науковиць, які досліджують проблему бур’янистого рису в Азії, Tonapha Pusadee розповіла, що тайські фермери вдалися до кількох способів боротьби з бур’янистим рисом. Зокрема садили рис на ділянці через сезон.
Хоч залишення поля під паром може бути певною мірою ефективним, але більшості фермерів потрібно висаджувати культури, щоб заробити на життя. Фермер зазвичай не є землевласником і щороку сплачує орендну плату за поле, тому не може дозволити собі залишати його необробленим.
Також деякі фермери використовували гербіциди, але для цього їм довелося сіяти спеціально виведені сорти культурного рису, стійкі до гербіцидів. Це погіршило проблему, оскільки деякі бур’янисті сорти також стали стійкими до гербіцидів.
Проблема також загострилася через те, що деякі фермери порушили вказівки щодо стійкого до гербіцидів рису та використовували неякісні хімікати. Зокрема у певних частинах Малайзії невдача із запровадженням технології стійкого до гербіцидів рису в основному виникла через брак знань серед фермерів і недоліки в системах підтримки.
Однак навіть у найуспішніших випадках фермерам вдалося обмежити кількість бур’янистого рису до максимум 20% від їхнього звичайного виробництва рису. Проте в той же час він широко поширився в інших частинах країни.
Погіршило проблему й зростання механізованого землеробства в Азії, оскільки воно не дозволяє фермерам виривати бур’янисті рослини рису вручну. Країни, які прийняли промислове сільське господарство, стикаються з проблемою бур’янистого рису вже протягом трьох-чотирьох десятиліть.
Проблема не обійшла й інші регіони, що вирощують рис. Зокрема, за останні кілька років США зазнали втрат врожаю, еквівалентних кількості, достатній для того, щоб прогодувати 12 млн людей через шкоду, завдану бур’янистим рисом. Про шкоду від бур’янистого рису повідомила також Бразилія.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
