Вплив систем удобрення та біопрепарату на продуктивність пшениці озимої в Степу України

Раціональне використання добрив під пшеницю озиму передбачає застосування їх з урахуванням родючості ґрунтів, попередників і сортових особливостей. Науковці встановили, що врожайність зерна пшениці озимої без внесення добрив як для сортів, так і для створених на їх основі сортосумішей має середню або високу позитивну кореляційну залежність від довжини колоса і кількості колосків у ньому. За внесення азотних добрив кореляційна залежність між урожайністю, довжиною колоса й кількістю колосків у колосі набуває від’ємних значень. Як відомо, добрива є вирішальним чинником підвищення врожайності пшениці озимої. Однак, чи можливо досягнути оптимального удобрення в нинішніх умовах? Про те, як ефективно діяти сьогодні — нове наукове дослідження!

Оптимальна система живлення чи застосування біопрепаратів?

Досвід останніх років показав, що скорочення обсягів мінеральних добрив спричинило повсюдний недобір урожаю зернових на 30–60%. Тому оптимальне поєднання попередників і систем удобрення дає можливість підвищити не лише врожайність зерна пшениці озимої, а і його якість.

Отже, за встановлення оптимальних для культури умов вирощування основним чинником впливу на рівень урожайності та якість продукції є покращення живлення рослин шляхом раціонального застосування добрив.

Для формування високих і якісних урожаїв зерна пшениці озимої потрібно науково обґрунтовувати всі без винятку елементи технологій вирощування, зокрема й систему удобрення. Великі валові збори зерна пшениці в Україні забезпечуються переважно шляхом розширення її посівних площ. Раніше в країні засівали до 7 млн гектарів відповідно, проте за врожайністю культури ми значно поступаємось провідним світовим виробникам зерна пшениці.

Відмічається часткова втрата адаптивного потенціалу сортів та, як наслідок, значні коливання врожайності за роками в господарствах із різним рівнем агротехніки.

На жаль, за впровадження нових сортів у виробництво користуються загальноприйнятими в регіоні технологічними картами без урахування специфіки ґрунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей сорту. Наразі перед сільськогосподарською наукою постає нагальна проблема, пов’язана з вирішенням питання нестабільності валових зборів пшениці та якості зерна загалом. Тому питання оптимізації агротехнічних заходів, спрямування їх на повніше розкриття генетично зумовлених властивостей пшениці озимої та вивчення реакції рослин на системи удобрення й застосування нових біопрепаратів із метою отримання сталої врожайності за одночасного поліпшення якості продукції є актуальним.

Наукове дослідження для визначення впливу систем удобрення та біопрепарату на продуктивність пшениці озимої 

Основним методом проведення досліджень є польові та лабораторно-польові досліди. Дослідження з вивчення впливу систем удобрення та біопрепарату на продуктивність пшениці озимої в умовах Степу проводили на полях лабораторії землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН протягом 2022–2023 рр.

Пшеницю озиму сорту Оранта одеська посіяли по чорному та зайнятому парах із нормою висіву 4,5 млн/га на фоні трьох систем удобрення: 1. Природна родючість ґрунту (без добрив); 2. Мінеральна система удобрення (добрива розраховано відповідно до системи удобрення); 3. Органо-мінеральна (мінеральні добрива за системою удобрення та побічна продукція парозаймальної культури — гороху). Ділянки із системами удобрення розщеплювали на варіанти із застосуванням мікробних препаратів і без них. Насіння пшениці озимої обробляли мікробним препаратом Мікофренд (1,5 л/т). Посіви пшениці озимої підживлювали по мерзлоталому ґрунту азотними добривами (аміачна селітра) нормою 30 кг/га діючої речовини.

Погодні умови в роки досліджень були достатньо сприятливими для отримання високих показників урожайності та продуктивності пшениці озимої.

Результати проведених досліджень свідчать, що в середньому за 2022–2023 рр. мінеральна й органо-мінеральна системи удобрення та їх поєднання із застосуванням біопрепарату сприяло суттєвому зростанню виходу продукції з одиниці площі за вирощування пшениці: застосування біопрепарату забезпечувало істотне підвищення врожайності пшениці озимої за всіх досліджуваних систем удобрення з прибавками від 0,29 т/га у варіанті без добрив до 0,52 т/га за органо-мінеральної системи удобрення.

Установлено суттєве зростання врожайності пшениці озимої за мінеральної й органо-мінеральної системи удобрення та за їх поєднання з мікробним препаратом.

Аналізуючи середні показники врожайності пшениці озимої встановлено, що найвищою вона була за органо-мінеральної системи удобрення за застосування біопрепарату і становила 9,53 т/га.

Результати досліджень вказують, що застосування біопрепарату сприяло збільшенню виходу зернових і кормових одиниць і перетравного протеїну за всіх систем удобрення. Упровадження мінеральної й органо-мінеральної системи удобрення також сприяє підвищенню продуктивності пшениці озимої. Найбільші показники за зерновими одиницями (10,57 т/га), кормовими одиницями (13,55 т/га) та перетравним протеїном (1,15 т/га) отримали за умов вирощування пшениці озимої на фоні органо-мінеральної системи удобрення з інокуляцією насіння біопрепаратом.

Висновки

Установлено, що мінеральна й органо-мінеральна системи удобрення та їх поєднання біопрепаратом сприяло отриманню суттєво більшої врожайності пшениці озимої.

Застосування біопрепарату сприяло отриманню вірогідної прибавки врожаю пшениці озимої у варіанті без добрив на рівні 0,38 т/га, з мінеральними добривами — на рівні 0,47 т/га та з мінеральними добривами й побічною продукцією попередника — 0,53 т/га.

Найбільші показники продуктивності пшениці озимої отримали за умов вирощування на фоні органо-мінеральної системи удобрення із застосуванням біоінокулянту, які за зерновими одиницями становили 10,57 т/га, за кормовими одиницями — 13,55 т/га та перетравним протеїном — 1,15 т/га.

Юрій МАЩЕНКО, канд. с.-г. наук, завідувач науково-технологічного відділу збереження родючості ґрунтів ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва

Микола КОВАЛЬОВ, канд. с.-г. наук, керівник наукових лабораторій «Промислового грибівництва та технологій захисту культивованих грибів» та «Гідропонного вирощування овочів в купольній теплиці», старший викладач кафедри загального землеробства ЦНТУ, доцент

Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук, учений секретар, завідувач науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, старш. наук. співроб., дорадник з питань механізації сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram