У воєнні часи аграрна галузь міняється на очах, перед кожним господарем нині стоїть надскладне завдання — досягти економічних показників, що дадуть змогу втриматися на плаву. Для цього аграрії змушені шукати нові нестандартні підходи у веденні бізнесу. Цьогоріч, зокрема, гостро стояло питання — сіяти кукурудзу чи ні? З одного боку, запаси минулорічного врожаю, подорожчання енергоносіїв для досушування та туманні перспективи експорту — не на користь цієї культури, з іншого — її прибутковість та надія, що найближчим часом економічна ситуація зміниться, спонукають аграріїв не нехтувати нею. Вихід є, як зазначають, зокрема, у французькій насіннєвій компанії LABOULET SEMENCES. Рішенням, яке пропонує компанія, уже цієї весни скористалися українські сільгоспвиробники, переорієнтувавшись (де це можливо) із гібридів кукурудзи з високим індексом скоростиглості на ранні. У чому ж їхні переваги, та на що варто звертати увагу, вирощуючи культуру?
Хто ранню сіє, тому Бог дає
Кукурудза — теплолюбна рослина із характерними пізніми — коли достатньо прогріється ґрунт — термінами висівання, потребою у певній кількості сумарних температур, які зумовлюють як час дозрівання, так і терміни збирання. Цими факторами зумовлюється й економіка її культивування.
— Попит на насіння гібридів кукурудзи із низьким ФАО зріс завдяки їхньому короткому вегетаційному періоду та швидкому дозріванню, що у підсумку трансформується в економічну вигоду. Зваживши фінансові показники, можна побачити, що за умов, які сьогодні складаються у сільському господарстві України, ранньостиглі гібриди із ФАО 100-200, попри їх меншу врожайність, сіяти вигідніше, ніж гібриди із ФАО від 310, — приголомшує нестандартною думкою Олег Лісовський, менеджер із регіонального розвитку ТОВ «Лабуле Україна». — Найперше тому, що завдяки короткій вегетації їх можна збирати вже в кінці серпня — на початку вересня. Водночас вологість зерна гібридів із низьким ФАО зазвичай близька до стандартної — 13,5-14% — воно не потребує досушування, на відміну від кукурудзи, котру збирають пізно восени. До прикладу, вирощуючи гібрид Зета 140С (ФАО 140), наші колеги-аграрії із Кіровоградщини зібрали по 6,5 т/га за вологості зерна 13,5%, а на сусідньому полі кукурудза із ФАО 310 дала 8 т/га, але волога становила 24%. Сухе зерно гібрида Зета 140С просто заклали у мішки, а взимку продали за дуже вигідною ціною — без додаткових витрат на досушування, а інше сушили — це виявилося недешево й неприбутково.
Відомо, що сьогодні газ дуже дорогий, а про хороші ціни на сільгосппродукцію поки не йдеться. Минулого року у дрібних землевласників купували кукурудзу по 2 тисячі гривень за тонну, тоді як приблизно у стільки ж обходилося досушування зерна. Фактично, закупівельна ціна була значно нижчою за собівартість. У таких реаліях рання кукурудза — дуже вигідна позиція. Її врожайність становить від 5 до 9 т/га залежно від регіону: південніше — орієнтовно 5–6 т/га, а десь під Тернополем можуть зібрати й по 9,5. Ще два роки тому прибуткові культури нині не мають того фінансового ефекту, що раніше — аграрії мусять на це зважати.
— Без сумніву, кукурудза — одна із найрентабельніших культур, в Україні її вирощування завжди супроводжувалося стабільно високими прибутками та безпроблемним збутом, адже попит на зерно за кордоном достатньо високий. Сьогодні все змінилося — росіяни практично зовсім не пропускають наш експорт зерновим коридором, тому основний збут відбувається наземними шляхами. Ускладнило ситуацію і те, що наші партнери у ЄС закрили свій ринок для української агропродукції, тож збуту немає, ціна на ці культури падає. Дуже важливо мати конкурентну ціну та собівартість і близький до стандартів урожай, — зауважує Олег Лісовський. — Приведення зерна до стандарту «з’їдає» весь прибуток, бо вартість доробки дуже дорога.
NB: Ранньостигла кукурудза із відносно коротким періодом вегетації, високим рівнем холодостійкості на початкових етапах розвитку, швидким стартовим ростом, доброю вологовіддачею та якісним наливом зерна — хороший шанс уникнути втрат і зайвих витрат.
Завдяки чому, спитаєте ви. У ранніх гібридах кукурудзи LABOULET виведено селекційним шляхом зерно типу Soft Flint – «м’який кремінь». Насінина має кременисту поверхню, що забезпечує дуже раннє дозрівання, водночас, завдяки тонкому шару цієї оболонки, швидко віддає вологу, а всередині – крохмаль, як у зерні зубовидного типу.
— Окрім гібрида Зета 140С, компанія LABOULET SEMENCES пропонує й інші ранньостиглі гібриди кукурудзи, здатні давати більші врожаї без значних додаткових вкладень, — говорить Олег Лісовський. — Наприклад, Беанія (ФАО 160), урожай якої у межах 8–11 т/га уже отримали наші партнери в Україні. Формування зерна гібрида залежить від зони вирощування: у деяких регіонах зернина більш кремениста, а в південних — тонка зовнішня оболонка сприяє формуванню більшої кількості крохмалю. Постійно випробовуючи властивості та можливості гібридів в українських умовах, ми вже кілька років співпрацюємо із ТОВ «Захід Агропром» у поліському регіоні на Рівненщині. Минулого року Беанія (ФАО 160) показала дуже високий білок. Загалом, зерно культивованих в Україні гібридів LABOULET, за даними сільгосппідприємств, містило 12–14% білка — приблизно на 2% більше, ніж середній показник урожаю інших селекційних компаній. Ми пересвідчилися також, що нашу кукурудзу з ФАО 140, 160, 180 і 220 не треба досушувати. На цьому господарства можуть добре зекономити й отримати ще кращі фінансові показники.
Зауважмо, що гібриди з ФАО 180 та 220 урожайніші, ніж із ФАО 140, 160, тож мають запас міцності, котрий додає впевненості у разі дощових жнив та за інших форс-мажорних обставин. Особливо власникам сушарок, які працюють на альтернативному паливі. У цих аграріїв економіка кукурудзівництва виглядає значно краще — аж до вирощування гібридів, котрі мають ще більший потенціал урожайності. На противагу кукурудзі із високим індексом скоростиглості, сьогодні у процесі реєстрації перебувають гібриди LABOULET із ФАО 120, 115 і навіть 105. Яке їх практичне застосування? Здавалося б, економічним ефектом вони не вразять, адже максимальна їх урожайність — 5 т/га, і щоб досягти її, треба постаратися. Однак, така кукурудза швидко стартує, має тонке стебло та цілком згодиться на зелений корм, а надто — якщо посіяти гібрид після озимого ячменю й отримати другий урожай. Тоді культура набуває економічної привабливості.
— 15 червня 2019 року на Херсонщині, де вирощують кукурудзу тільки на зрошенні, на площі 100 га наші колеги посіяли гібриди з ФАО 140, 160 і 180 як другий урожай. Зібрали по 5 тонн зерна з гектара, а зважаючи на те, що на цьому ж полі у червні вже скосили ячмінь, то кукурудза стала приємним бонусом. Через пізній посів рослини не встигли пройти всю вегетацію, тому показники вологості були дещо вищі, ніж зазвичай показують ці гібриди, але у будь-якому випадку другий урожай — це надзвичайно економічно вигідно! — наголошує Олег Лісовський, представник компанії «Лабуле Україна».
Якість запилення качана — ще одна суттєва перевага гібридів кукурудзи із ФАО 120–180, котрі висівають першими, як порівняти із пізнішими гібридами. Раніше посіяні рослини швидше викидають волоть, цвітуть та опилюють качани. В умовах посухи, уже за температури понад +30°С, порушуються процеси запилення: до 7 і більше діб збільшується часовий проміжок між цвітінням волотей і качанів, зневоднюється і втрачає життєздатність пилок, передчасно всихають нитки качанів, що стає причиною череззерниці та зниження урожаю.
— У кукурудзи, яка цвіте за +30-31°C, запилення качана зменшується на 5%, якщо спека сягне +35°C, качан може запилитися тільки наполовину. Гібриди із ФАО до 220 запилюються за нижчих температур, ніж із вищим ФАО, тому уникають такого ризику. Отже, переваги ранніх гібридів: добра наповненість качанів, 100% економія на досушуванні, високий вміст білка, першочергове потрапляння на спорожнілий перед новим урожаєм ринок — у 2022 році цей чинник не діяв сповна, але загалом це теж реально виграшний момент, — підсумовує Олег Лісовський.
Як отримати добрий урожай гібридів із низьким ФАО
Промовисті підсумки випробувань — добрий аргумент на користь ранньостиглих гібридів кукурудзи, але для аграріїв важливо досягти не гірших результатів на своєму полі. Обговорити критерії вибору гібридів, зваживши на зону вирощування, характеристики ґрунтів, завжди краще з консультантом, котрий розгляне всі особливості та технологічні можливості господарства. Зараз йтиметься про узагальнені критичні точки, значення яких у вирощуванні цих гібридів важко переоцінити.
— Найперше, зауважу: як агроном завжди раджу своїм колегам-аграріям 20% площ, відведених під кукурудзу, засіяти ранніми гібридами з ФАО 140–160, 60% — середньоранніми з ФАО 180–240, решту — середньостиглими з ФАО 310–400, — радить Олег Лісовський. — На мою думку, це було б дуже правильне рішення, адже завдяки такому розподілу площ основну масу — сухого — підкреслюю — зерна збираємо вже у вересні, у жовтні — середні гібриди, а 20% пізніх гібридів — уже як вдасться — можна й зимою. Так вибудовуємо лінійку збирання кукурудзи за сприятливішої погоди, залишаючи на пізню осінь незначні площі.
Оскільки кукурудза — пізня яра культура, то оптимальна температура ґрунту для її сівби становить +12–14°C. Ранні гібриди, зазначає Олег Лісовський, здатні витримувати холодніші умови — їх можна починати сіяти вже за температури +8–10°Cна глибині висіву. Насіння цієї культури любить вологу, тому закладати його найкраще у достатньо зволожений ґрунт на оптимальну глибину 4-5 см. Дотримання цих умов сприяє отриманню рівномірних сходів. Якщо ж ґрунт сухий чи доводиться сіяти в більш пізні строки, то глибину висівання можна збільшувати до 8 см. У зонах достатнього зволоження ранньостиглу кукурудзу треба сіяти трохи густіше — до 95–100 тис. насінин на гектар (проти 65–75 тис. насінин на гектар для гібридів із ФАО 310).
— Сподіваюся, аграрії пам’ятають, що хоч якою б високотехнологічною була сівалка, швидкість її руху під час сівби кукурудзи не має перевищувати 6–8 км/год. Такий темп переміщення агрегата полем дає змогу укладати насіння, котре має особливу геометричну форму, на найсприятливішу для подальшого доброго росту та розвитку культури відстань, — каже представник «Лабуле Україна». — Дотримання на погонному метрі дистанції між рослинами не менше ніж 17 см запобігає зниженню урожайності цього злаку.
До речі, кукурудза — одна із найкраще досліджених культур у світі — потужні технологічні компанії працюють над тим, щоб підібрати найоптимальнішу швидкість руху посівних механізмів та спосіб розкладання насінин, розробляють високотехнологічні сівалки, аби кожна зернина розташовувалася одна від одної на правильній відстані, до того ж — лягала правильно — не летіла трубопроводом, а вкладалася у насіннєве ложе.
Оскільки кукурудзу без азоту вирощувати практично неможливо, то прикметною для ранньостиглих гібридів у початкових фазах розвитку є потреба доброго забезпечення азотними добривами.
— Під час викидання волоті рослина виносить із ґрунту до 80% азотного живлення. Запас треба поповнити — бажано нітратною (NO3), амонійною (NH4) і амідною (NH2) формами, котрі поступово стають доступні для рослини та продовжують період живлення. Для ранніх гібридів достатньо якісного азотного живлення, щоб отримати добрий урожай. На ділянках, відведених під пізнішу кукурудзу, потрібно проводити ретельний аналіз ґрунту й на основі результатів додавати все необхідне.
Інше підживлення для гібридів із ФАО 140–180 не має настільки критичного значення, окрім хіба що сірки, котра забезпечує зв’язок у молекулах білка і без якої у зерні формується недостатній вміст вуглеводів. Раніше цей незамінний для вирощування кукурудзи елемент потрапляв у повітря із викидами заводів, а на поля — із дощами. Викидів сірки поменшало, тож Олег Лісовський рекомендує вносити її під кукурудзу хоча б по 20 кг/га щороку безпосередньо перед сівбою. Також кукурудза добре реагує на цинк, зокрема препарати сульфату цинку, котрі вносять заздалегідь, наприклад, із осені.
— До хвороб та шкідників ранні гібриди дуже стійкі, але бажано витримувати сівозміну — не сіяти кукурудзу по кукурудзі, щоб уникнути можливого заселення Західним кукурудзяним жуком. Зважаючи на ранні терміни висіву гібридів із ФАО 140–160, господарі, котрі дуже поспішають відбути посівну та кладуть насіння у холодніший, ніж рекомендовано ґрунт, надалі можуть зіткнутися із проблемою пухирчастої сажки. Хоча селекціонери розробили механізми стійкості до неї, але низька температура на глибині висіву (до +8°C) збільшує ризик її поширення. Один із застережних заходів — використовувати протруєне фунгіцидом насіння.
Обов’язковим є внесення ґрунтового гербіциду на початкових етапах, коли рослини конкурують із бур’янами. Це суперництво може коштувати 20% урожайності — таких втрат допустити не можна. Страхові гербіциди бажано використовувати в період до розвитку 3–5 листка кукурудзи, у разі потреби — обробити поле дозволеними гербіцидами у фазу 7–10 листків.
— Слідкувати треба й за кукурудзяним (стебловим) метеликом — під час викидання волоті рекомендовано застосовувати інсектициди, зокрема дієві суміші піретроїдних і фосфорорганічних препаратів — інакше стебла падатимуть і комбайн не зможе їх підібрати. ГМО-кукурудза стійка до цих метеликів, але вона у нас заборонена. Помітного позитивного ефекту у вирощуванні кукурудзи додає і зменшення використання чи відмова від препаратів рістрегуляторного типу — Амінної солі, Дикамби, котрі негативно впливають на розвиток та врожайність кукурудзи, призводячи у підсумку до зменшення маси тисячі насінин, — зауважує Олег Лісовський, менеджер із регіонального розвитку ТОВ «Лабуле Україна».
Чи має значення рік виробництва насіння кукурудзи? З огляду на сучасні економічні реалії, цілком можливо, що насіння минулих років випливе на ринок у 2024 році.
— Залишки насіння минулого року показали зменшення схожості з 98% до 96% за прийнятного рівня 85%. Бачимо, що зниження є, але зовсім не критичне. Варто також акцентувати на зберіганні врожаю. На мою думку, більш прогресивний та економічно вигідний для господарств метод — тримати зерно у зернових рукавах. Чому? Внаслідок процесу консервації, що відбувається у рукаві, насіння добре зберігається навіть за більшої вологості, ніж у звичайних танках елеваторів. Його можна потім розконсервувати та досушити перед продажем. В Аргентині, до прикладу, із 60 мільйонів тонн зібраної кукурудзи дві третини зберігають у таких 150-тонних бегах. На елеваторах втрати кукурудзи становлять до 7%, а в рукави скільки закладаємо, стільки й забираємо. Можливо, є незначні втрати від гризунів, котрі знаходять слабкі місця без натягу, незначного замокання, але вони загалом не перевищують 0,01%. Такий спосіб зберігання зручний навіть для фермерів, котрі обробляють від 100 га землі — обладнання, необхідне для нього, окупить себе за сезон.
Зважаючи на те, що кукурудза — рентабельна високоврожайна культура зі значним вмістом білка, українські аграрії прихильні до неї та, попри подорожчання азотних добрив та інших складових технології, не поспішають повністю відмовлятися від злаку. Шукати та знаходити перспективні способи культивування кукурудзи потрібно та реально — варто бодай відійти від стереотипів. Адже нині складаються умови, за яких високе ФАО гібрида не обов’язково прямо пропорційне рівню його рентабельності, як багато хто звик вважати. А й справді, досі українці традиційно збирали кукурудзу у жовтні, але ранні гібриди дозрівають зарання — їх треба забирати з поля у вересні, комбайни та площа для зберігання мають бути готові…
Тимчасові труднощі з експортом, без сумніву, будуть подолані. Сьогодні ж аграрії відкривають для себе поле нових можливостей, щоб навіть у тяжкий воєнний час нарощувати економічну ефективність не тільки кукурудзи, а й усієї галузі.
Марія БАЙОР
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
