Редакція GrowHow.in.ua 2023-05-12Протидія зміні клімату — конкурента перевага сертифікованого українського не генномодифікованого соєвого шроту на ринку ЄС. Так в асоціації «Дунайська Соя» прокоментували результати дослідження вуглецевого сліду (CO2) соєвого шроту, сертифікованого за стандартами «Дунайської Сої», виготовленого на потужностях AdamPolSoya (Хмельницька область).
Дослідження провів науково-дослідний інститут органічного сільського господарства FiBL. Як розповіли GrowHow у пресслужбі асоціації, згідно з його результатами, соєвий не генномодифікований шрот українського виробництва сертифікований за критеріями сталості має на 80% менше викидів вуглецю (CO2), ніж в середньому шрот, вироблений у ЄС.
Дагмар Ґоллан, виконавчий директор асоціації «Дунайська Соя», зазначив, що вибір харчових продуктів значно впливає на вуглецевий слід людини. Споживання харчів спричинює близько чверті викидів парникових газів на рік.
— Соєвий шрот, як корм для годівлі худоби, грає важливу роль щодо зміни
клімату. Це дослідження має стати тривожним сигналом для виробників кормів та
харчових продуктів у Європі. Воно демонструє величезний потенціал сертифікованої, сталої, не ГМ сої для виробництва соєвого шроту щодо скорочення викидів парникових газів, — прокоментував Дагман Ґоллан.
Віталій Кушнір, комерційний директор AdamPolSoya, зазначив, що європейські споживачі при виборі продуктів дедалі більше уваги звертатимуть на показник відповідного вуглецевого сліду. Україна ж пропонує доступне джерело низьковуглецевої продукції, щоб підтримати сталі зміни у ланцюгах постачання харчової промисловості.
Володимир Пугачов, заступник виконавчого директора «Дунайської Сої» у Східній Європі, додав, що соя, вирощена із дотриманням критеріїв сталості може стати мостом, що з’єднає Європу й допоможе створити локальні продовольчі системи, корисні для людей та планети.
— Сертифікована не ГМ соя вирощена на ділянках без вирубки лісів та зміни землекористування має менший вуглецевий слід, ніж імпортна. Послідовна робота «Дунайської Сої» з агровиробниками в Україні означає, що в Україні є значні обсяги сталої сої, яка змозі задовольнити та навіть перевищує потреби ЄС, — зазначив Володимир Пугачов.
Соєвий шрот, який виробили в Хмельницькій області в Україні з соєвих бобів AdamPolSoya сертифікованих за стандартами «Дунайської Сої» продукує 0,36 кг CO2 на 1 кг соєвого шроту. Для порівняння: середній рівень викидів вуглецю соєвого шроту, виробленого в Європі із середньостатистичної імпортної сої складає 1,99 кг CO2 на 1 кг шроту.
NB: У 2022 році в Україні під соєю було засіяно понад 1,5 млн га. Зібрано — 3,7 млн тонн, що на 7% більше, ніж у попередньому році.
Близько 658 тис. тонн української сої (17,5% загального виробництва) торік було сертифіковано як таку, що відповідає принципам сталості, є не генномодифікованою та вирощена на земельних ділянках без вирубки лісів та зміни цільового землекористування, згідно зі стандартами асоціації «Дунайська Соя».
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
