Редакція GrowHow.in.ua 2023-10-07Сільське господарство завжди відігравало важливу роль у розвитку та функціонуванні нашої країни. Сьогодні Україна стикається з низкою викликів та труднощів, особливо в умовах повномасштабного вторгнення росії. Водночас вагомість галузі тільки зростає, незважаючи на всю складність ситуації.
Агробізнес єдиний, який зміг за час війни наростити потенціал, враховуючи свою частку в структурі ВВП з 41% до 52%, та збільшити експорт. Забезпечення харчової безпеки та економічного розвитку країни стає ключовою роллю для агросектору в нинішніх умовах.
У цьому контексті професія агронома набуває особливого значення, стає невід’ємною та ключовою для досягнення ефективного сільськогосподарського виробництва. Саме тому, аби краще зрозуміти особливості роботи та труднощі пов’язані із нею, проєкт «Агрокебети», за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» поспілкувався з висококласними експертами агрономії:
- головним агрономом групи компаній «Агро-Регіон» Юрієм Лисаком;
- директором з виробництва в галузі рослинництва групи компаній Агровіста Дмитром Васильєвим;
- головним агрономом кластеру «Буковина» CFG Ростиславом Сеником;
- головним агрономом кластеру «Галич» CFG Іваном Слівінським.
GrowHow на партнерських умовах публікує підсумки розмов.
АГРОНОМ: ПРОФЕСІЯ ЧИ СТИЛЬ ЖИТТЯ
Агрономія є однією з найважливіших галузей в Україні, яка визначає розвиток сільського господарства країни. Завдяки вмінням, знанням та важкій праці агрономів, Україна займає одне з провідних місць у світі з виробництва сільськогосподарської продукції. Тому варто приділити увагу сутності професії та її основним аспектам.
За словами експертів, агроном — це менеджер і законодавець поля. В зону компетенцій фахівця входить широкий спектр завдань, в залежності від специфіки роботи підприємства. Наприклад, серед найбільш поширених: вирощування рослин, вивчення ґрунтів, застосування добрив, боротьба з хворобами та шкідниками, а також впровадження сучасних агротехнологій.
Він володіє глибокими знаннями про рослинництво, ґрунтознавство, пестициди, генетику рослин та інші аспекти, що впливають на сільськогосподарське виробництво. Добре орієнтується у сфері агрохімічних технологій, хімії, біології, ботаніки та математиці для створення правильних розрахунків.
За словами Юрія Лисака, cаме агроном приймає рішення що та на яких полях сіяти, коли здійснювати обробіток ґрунту, а також ухвалює усі маніпуляції з рослинами. Ростислав Сеник додав, що велику частину щоденної праці агронома складає планування технологій вирощування культур, сівозміни та структури посівних площ, а також моніторинг виконання технологічних операцій та фітосанітарного стану полів.
МІФИ СЕЗОННОСТІ
Сезонність роботи часто викликає роздуми про діяльність агронома. Може здаватися, що фахівці працюють тільки двічі на рік: під час посівної та в період збирання врожаю. Однак таке судження є помилковим.
Процес розпочинається ще до висадки. Перед висаджування посівного матеріалу необхідне детальне вивчення умов, в яких воно здійснюватиметься, планування технологічних моментів.
— Дуже відповідальним періодом в діяльності агронома є саме посівна, оскільки від її якості залежатиме вся подальша доля сходів. Халатне виконання операції практично неможливо виправити — це призведе до великих фінансових втрат, — поділився головний агрономом групи компаній «Агро-Регіон».
Також важливим є збирання врожаю, яке обмежене у часі. Таким чином, найбільш піковими періодами для агрономів є весна та перший місяць осені. В гарячу фазу роботи агроном постійно перебуває в полі, спостерігає за станом посівів, переміщує техніку, налагоджує та встановлює норми, коригує плани вже на етапі виконання.
Проте, як розповідають фахівці, роботи у міжсезоння також вистачає. Так, восени, в зону відповідальності спеціалістів входить: аналіз результатів та помилок при вирощуванні попереднього врожаю, планування та коригування технологій. Взимку — контроль за за культурами, моніторинг та боротьба з мишовидними гризунами, оцінка ризиків для посівів при несприятливих погодних умовах, навчання та підвищення своїх професійних знань та навичок. Також агроном займається складанням бюджетів та ревізією.
ЯК ЖИВЕТЬСЯ АГРОНОМАМ СЬОГОДНІ
Згідно з дослідженннями компанії Agrohub, порівняно із березнем 2021 р., станом на кінець 2022 р., рівень доходу агрономів, включно з бонусами, зріс від 9% до 55% залежно від посади та компанії. Таким чином, середня зарплатня головного агронома становить 61,5 тис. грн, провідного спеціаліста — 35,7 тис. грн, лінійного — 22,4 тис. грн.
Також із позитивних моментів варто зазначити, що у 2022 р. 85% агрономів мали змогу користуватися службовими автомобілями або отримувати компенсацію на паливо та обслуговування власного транспорту. 70% працівників були забезпечені бодай разовим харчуванням, 100% мали право пільги на житло. До того ж, 99% агрономів мають доступ до навчання. Через динамічність професії та постійні зміни умов для вирощування, ця прерогатива розповсюджена найбільше саме серед них, у порівнянні з фахівцями інших спрямувань.
Однак такі переваги надаються не з проста. Дмитро Васильєв зазначив, що поле диктує свої правила та варіацій розвитку процесів, які відбуватимуться на ньому. В умовах воєнного стану, стало складно або неможливо впливати на ряд факторів, а саме експорт, кадровий голод, який пов’язаний з мобілізацією та ускладнений імпорт сільськогосподарської техніки. Тому праця агронома важка, вимагає великої кількості знань та передбачає ненормований робочий графік, а часом навіть небезпечна, зважаючи на обставини сьогодення.
АГРОНОМІЯ НЕ ДЛЯ ВСІХ?
Професія агронома існувала ще тоді, коли навіть не мала своєї назви. Так чи інакше, після процесу розпаювання, кожен, хто отримував власні гектари, cтавав агрономом на своїй землі. Безперечно, з розвитком сільського господарства та технічним прогресом, знання та вміння змінилися, але можливість їх осягнути — залишилася.
Загалом експерти розділяють думку, що стати агрономом може кожен, хто має на це бажання. Однак Ростислав Сеник зауважив, що люди із сільської місцевості, які мають базові знання в біології значно швидше можуть освоїти агрономію.
На думку Дмитра Васильєва, агрономом середнього чи високого класу стати може не кожен в силу своїх психологічних особливостей, оскільки не всі можуть працювати в команді. Тому доречно згадати вислів про те, що професіоналами не народжуються — ними стають. Для цього потрібно бути обізнаним в хіміко-біологічних науках, а також в математиці та інформації через стрімкий розвиток діджиталізації та автоматизації багатьох процесів.
Серед soft skills, Іван Слівінський виділяє високі навички комунікацій, менеджменту та емоційного інтелекту, оскільки агроном є командним гравцем та завжди взаємодіє із великою кількістю людей. Серед іншого знадобляться: стабільність та увага до деталей, адаптивність та гнучкість, відданість, здатність і прагнення до постійно розвитку та навчання.
ДО ЧОГО ГОТУВАТИСЯ МАЙБУТНЬОМУ АГРОНОМУ
Відповідаючи на запитання про найкращі моменти в професії, фахівці поділились власними судженнями про те, що їм подобається в роботі найбільше. Так, усі експерти відзначають динамічність діяльності та відсутність рутини.
Наприклад, Юрій Лисак зазначив, що не буває двох однакових сезонів. Завжди є відмінності в погодних умовах, у наявності чи відсутності шкідників та їх видах. Часті відрядження та зустрічі світанків також створюють особливу атмосферу постійного драйву.
Однак не обійдеться і без ложки дьогтю, до чого варто бути готовим, коли обираєш фах агронома. По-перше, основний виклик на який вплинути неможливо, що може засмучувати найбільше — погодні умови. Часто вони складаються не на користь аграріїв, проте, на щастя, використання гнучких технологій допомагають підлаштовуватися під осбставини. По-друге, поява шкідників, які можуть завдати серйозних втрат при неправильні діагностиці та невдалому підборі засобів захисту. По-третє, недооцінка роботи агронома, у зв’язку з чим велика кількість зусиль йде на привернення уваги та доведення власної значимості для успішності врожайності й прибутку компанії.
Окремо варто зазначити кадровий голод та стрибки цін на глобальному ринку, які призводить до збитків на підприємствах.
ЧИ ВАРТО БОЯТИСЯ РОЗВИТКУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Тема розвитку та впровадження штучного інтелекту огорнута лякаючими теоріями про те, що зовсім скоро людей замінять машини, тому багато хто втратить своє робоче місце. Досвідчені аграрії налаштовані більш оптимістично та вважають, що ШІ скоріше друг, ніж ворог.
Експерти вбачають в ньому помічника, який допомагатиме в прийнятті правильних рішень, оброблятиме великі масиви даних. Однак замінити агронома йому не під силу через значну кількість викликів, які потребують творчих підходів та нестандартних рішень з урахуванням всіх дотичних умов.
ТОП ПОРАД ДЛЯ МАЙБУТНІХ АГРОНОМІВ
Розглядаючи для себе фах агронома, провідні експерти рекомендують керуватися такими порадами:
- стати агрономом ніколи не пізно;
- попрацюйте 1-2 роки агрономом, якщо це не приносить задоволення — не продовжуйте;
- не зупиняйтеся на досягнутому, завжди ставте нові цілі та йдіть в ногу з часом;
- завжди аналізуйте всі прийняті рішення;
- експериментуйте;
- у всіх труднощах шукайте позитивні моменти;
- не соромтеся запитувати порад та просити допомоги у досвідченіших колег;
- знайдіть наставника;
- розширюйте коло спілкування;
- будьте готові до понаднормової діяльності та частих відряджень;
- не змінюйте постійно компанії у гонитві за зарплатнею, краще поговоріть про її збільшення зі своїм керівником.
З огляду на усе вищесказане, професію агронома складно переоцінити. Фахівці цього спрямування мають великий попитом сьогодні та залишатимуться затребуваними і надалі.
Спеціальність має велике значення в сучасній Україні, особливо в умовах війни. Агрономи забезпечують стійкість продовольчої безпеки, сприяють розвитку національної економіки та забезпечують сите майбутнє для кожного. Їхні знання, експертиза та робота є необхідними для вирішення складних викликів, з якими стикається країна.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram






