Аграрії з деокупованих території мають свої історії. Кожна із них унікальна, але всіх об’єднують схожі проблеми — руйнування, викрадена техніка, заміновані поля, податкові борги та відсутність фінансів. Кредит у банку взяти майже неможливо, бо господарство розташоване в зоні ризику і не має достатньої застави. Аграрії витратили роки на становлення своїх господарства, а тепер доводиться балансувати на межі виживання. За оцінками експертів, збитки агросектору України внаслідок війни вже становлять понад $40 млрд. Проте українські аграрії продовжують працювати в надскладних умовах та сподіваються зруйноване — відбудувати, втрачене — повернути. А ще розраховують на допомогу від держави, міжнародних донорів та правоохоронних органів.
Нещодавно програма USAID АГРО спільно з Всеукраїнською аграрною радою провела круглий стіл «18 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи відновлення». Участь у заході взяло понад 70 агровиробників, а також представники уряду, парламенту та міжнародних донорів. Під час заходу йшлося про відновлення агровиробництва на деокупованих територіях. Окрім того, під час заходу презентували новий проект з юридичної допомоги постраждалим малим та середнім аграріям, який реалізує ВАР за сприяння Програми USAID АГРО.
Торік багато господарств опинилися в окупації, частина — були в зоні активних бойових дій. Вони не займалися вирощуванням та зазнали великих збитків від присутності окупантів. Власникам господарств разом із сім’ями довелося на деякий час виїхати на безпечнішу територію. Навіть після деокупації відразу повернутися до діяльності було не можливо… Коли повернулися після деокупації, то побачили зруйновані будівлі: склади, ангари, ферми, корівники. Техніка була знищена на місці або ж викрадена. А ще були вкрадені залишки всіх витратних матеріалів: насіння, пальне, ЗЗР, знищені посіви та обладнання. Та найгірше — заміновані поля. Переважно аграрії самотужки їх розміновують, не чекаючи офіційної процедури, адже це довготривалий процес. Станом на зараз керівники господарств кажуть про нестачу обігових коштів та матеріальних ресурсів на продовження діяльності.
Багато аграріїв із деокупованих територій зверталися до банків із заявками на отримання кредитів, але їм було відмовлено. Причина — знаходження господарства в так званій червоній зоні. Або зона вже деокупована, але все одно є ризики. Банки бояться кредитувати ці території. На другому місці серед причин відмови — це наявність непогашених ще довоєнних кредитів.
Нагальні потреби та проблеми постраждалих аграріїв
Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) за підтримки Програми USAID АГРО провела опитування в рамках проекту «Підтримка агро-ММСП, які постраждали від активних бойових дій або тимчасової окупації російської федерації». Опитування проводили в період з 4 вересня по 14 вересня 2023 року. У ньому прийняло участь 63 постраждалих від бойових дій або тимчасової окупації агро-ММСП. Про його результати розповів заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Дмитро Кохан.
За його словами, 38% господарств сказали, що їх діяльність й досі припинена, 45% зазначили, що відновилися менше, ніж на половину. У 79% під час окупації було зруйновано чи вкрадено майно, техніка, врожаї. Найбільше постраждали сільськогосподарські будівлі — у 40% учасників опитування, та сільськогосподарська техніка — у 24% учасників. Також 81% опитаних господарств зазначили, що потребують розмінування с/г земель.
Лише 22% учасників повністю зафіксували збитки та втрати і провели інвентаризацію зруйнованих активів. 50% учасників змогли частково задокументувати втрати та пошкодження. 28% господарств не мали такої можливості взагалі.
Щодо виробничих проблем, домогосподарства зазначили на першому місці нестачу матеріальних ресурсів (ПММ, ЗЗР, насіння) — 20% опитаних. Знищена чи викрадена техніка у 16% господарств. Про нестачу коштів на проведення діяльності та відсутність працівників зазначили 13% господарств.
Серед виробничих проблем учасники відмітили також: відсутність банківських кредитів — 11%, ринків збуту — 10%, знищені виробничі приміщення — 9%, відсутні потужності для зберігання с/г продукції — 8% господарств.
На питання про отримання кредитів, 53% учасників відповіли, що банк відмовив їм у кредитуванні через знаходження підприємства в зоні бойових дій. Для 51% учасників саме можливість фінансової допомоги, пільгових кредитів або грантової підтримки необхідні для відновлення та продовження діяльності підприємств. Це першочергова потреба.
Державні інструменти для підтримки та відновлення аграрного виробництва на деокупованих територіях
За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, попри воєнний час та активні бойові дії аграрії працюють, рухаються вперед, досить достойно долають виклики. На жаль, логістика руйнується кожен день. Відбуваються нові ракетні атаки по портам в Одеській області, по Укрзалізниці. Саме тому розробили вже законопроект 8025, в якому передбачається допомогу іноземних інвесторів на залучення коштів на будівництво мультимодальних терміналів та вагонів. Голова профільного комітету також наголошує на тому, що через забруднення територій вибуховими предметами змінилася якість ґрунтів. Це не дає можливість вирощувати сільськогосподарські культури. Зараз у комітеті розробляють законопроект про якість ґрунтів.
— За даними, які маємо, замінована територія в 174 тис. км². Розмінування йде дуже повільно. Якщо і далі відбуватиметься такими темпами, то й 10 років не вистачить. Наші спеціалісти з ДСНС розміновують швидше, ніж спецтехніка. Проте вона допомагає зменшити кількість вибухів і можливих втрат серед людей. Але швидкість дуже мала. Тому є потреба у збільшені спеціалістів, які працюють з цією технікою, — наголошує Олександр Гайду.
Також голова комітету вважає, що фінансові установи повинні всім аграріям надавати кредити, а страхові компанії страхувати ці моменти.
— Потрібні страхові продукти, аби фінансові установи могли фінансувати аграріїв. Країна розділилася на дві частини: там, де немає активних бойових дій, то аграрний сектор працює більш-менш нормально. А там, де деокупована чи прифронтова територія, є проблеми. На жаль, банки не хочуть кредитувати. Для держави важливо залучати в ці регіони кошти. Ці програми обговорюємо з усіма учасниками ринку — із банками та страховими компаніями. Багато пропозицій, але банки люблять бачити тільки конкретику, — зазначив Олександр Гайду.
Про державну підтримку розповів і перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. За його словами, в проєкті бюджету на 2024 рік заплановані виплати на підтримку аграріїв на деокупованих територіях — майже 800 млн гривень. 20 млн євро з яких надані Україні ЄС як безповоротна допомога для с/г підприємців. Він відзначив, що оформити таку допомогу фермери можуть через Державний аграрний реєстр.
— Політика міністерства така, що краще надавати певну підтримку на гектар, тому що складно вгадати, у кого яка ситуація. Ресурсів багато і вони різні. А кошти — універсальні. Тому в проєкті бюджету на 2024 рік передбачена підтримка на гектар виключно для деокупованих територій. Там уже закладено майже 800 млн грн зі спецфонду. З них 20 млн євро — надав Євросоюз. У жовтні Світовий банку має завершити перемовини, аби ще додати 120 млн доларів для виплат, які спрямовуватимуться з розрахунку на гектар. Вони вже погоджені, але їх ще нададуть. Подати заявку можна онлайн через Державний аграрний реєстр. Єдине, що важливо, то земля має бути оформлена, чи на праві власності, чи оренди, але має бути в реєстрі. Тому якщо у когось ще є проблематика із земельною документацією, то треба її вирішити. Ці гроші як безповоротна допомога — раз отримали і використали на будь-які першочергові цілі, — зазначив Тарас Висоцький.
Наголосив заступник міністра і на проблемі розмінування. За його словами, в проекті Державного бюджету 2024 року передбачено 2 млрд гривень компенсації за послуги з гуманітарного розмінування с/г земель. Ці гроші є в бюджеті Міністерства економіки. Поступово суму можна буде збільшувати після деокупації територій та відпрацювання механізму їх надання.
— Господарства ділитимуться на три типи: деокуповані території; території можливих бойових дій; території, де велися активні бойові дії, які звершилися. Там повертається пільгова ставка в 1% річних на перші два роки, і потім 3% — з третього року. Фактично це безкоштовний кредит. Сплачується лише 1%, і потім 3%, а решта компенсується із бюджету. До речі, на компенсацію відсотків 5-7-9 цього року є в бюджеті 16 млрд грн, а на наступний рік закладено — 18 млрд грн. Тільки не можуть користуватися кредитування там, де досі йдуть активні бойові дії. Таким господарствам дійсно наразі складно отримати кредит. Всі інші території — це вже не червона зона, — повідомив заступник міністра.
Тарас Висоцький рекомендує відразу звертатися в усі державні банки, а їх наразі 5. А якщо буде відмова, то треба повідомляти про ці кричущі випадки. Адже банки кажуть, що кредитують аграріїв. Але кожен випадок унікальний. Якщо такі факти є, то про них не можна мовчати.
«Держава виділяє кошти на стартапи для дронів, давайте виділяти гроші на стартапи для розмінування» — Андрій Дикун
А голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун, в разі відмови банків у кредитуванні, закликає постраждалих фермерів звертатися до аграрного міністерства, далі — їхати в Нацбанк і лобіювати це питання.
— Скільки б нам не дали зброї і техніки, ключове — це люди. Без них війну не виграти. Чекати кінця бойових дій та репарацій не треба. Держава виділяє кошти на стартапи для дронів, давайте виділяти гроші на стартапи для розмінування. Аграріям в західній Україні, в центральній не так важко, як аграріям з деокупованих територій Харківської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької та інших областей, які зазнали окупації та активних бойових дій. Треба їм допомагати вже зараз. Не потрібні якісь подарунки, а просто можливість отримати гроші. Державні банки в цьому році заробили 95 млрд грн. А фермерам на деокупованих територіях не дають кредитів. Не справедливо, коли хтось заробляє величезні гроші. А виробник, який хоче відновити господарство, запустити економіку в своїй прифронтовій громаді, нема можливості навіть спробувати взяти кредит, — наголошує він.
Міжнародні програми підтримки для деокупованих та постраждалих аграріїв
Директорка Програми USAID АГРО Ксенія Сидоркіна розповіла про різні напрямки підтримки агровиробників. За її словами, від початку вторгнення допомогу від USAID отримали близько 100 тис домогосподарств — від найменших до більших. За останній рік вісім тисяч фермерських господарств отримали насіння та добрива. Також вона зауважила, що разом із партнером “Агріко Україна” минулого сезону передали 35 т насіннєвої картоплі фермерам, і зараз продовжують активну ініціативу з вирощування насіннєвої картоплі і роботу щодо її переробки. А ще діють програми спрощення отримання фінансування аграріями. На сторінці USAID є різні платформи, які допомагають аграріям отримати банківське фінансування, і небанківські продукти. Також пані Сидоркіна повідомила, що в межах ініціативи AGRI – Україна від USAID з 27 вересня стартувало надання добрив на цю посівну. Допомогу отримають 12 тисяч аграріїв.
Німецька організація Help – Hilfe zur Selbsthilfe допомагає по всьому світу більше 40 років. Але в Україні почали працювати лише в кінці 2021 року. Перший проєкт був у Донецькій області по розвитку бізнесу, але цього не сталося. І організація перейшла на проєкти екстреного реагування. Про це розповіла керівниця відділу моніторингу та оцінки гуманітарної організації Дарина Сидоренко. За її словами, проєкт розвитку і відбудови країни є важливою частиною їхньої роботи.
— Будуємо будинки для ВПО в Чернігівській області. Надаємо їм житло і роботу, якщо вони погоджуються працювати. Щодо підтримки агросектору, то разом із ВАР торік і зараз ми надавали ветеринарні препарати та премікси для годівлі тварин, а також пальне на збір врожаю. З 1 жовтня стартував новий проєкт в Харківський, Миколаївський і Херсонській областях — надаватимемо допомогу малим фермерським господарствам на годування тварин та відбудову шалтерів для їх утримання. Не співпрацюємо напряму із аграрними виробниками, а через Всеукраїнську Аграрну Раду та місцеві громади. Тому треба звертати із проблемами до них, а вони передають заявки нам, — розповіла представниця гуманітарної організації.
Аграріям потрібно задокументувати збитки, аби у майбутньому мати можливість отримати репарації та компенсації
Торік був розпочатий проєкт Всеукраїнської аграрної ради спільно з USAID АГРО щодо підтримки документування всіх військових злочинів. Запустили інтерактивну мапу руйнувань агросектору. Наразі історія із компенсаціями складна і не зрозуміло, коли вони будуть. Але вже зараз аграріям потрібно витратити певний час і задокументувати збитки, аби у майбутньому мати можливість отримати репарації та компенсації. Крім того, якщо були понесені і задокументовані збитки, то можна розраховувати і на державну допомогу. Робота у цьому напрямку продовжуватиметься.
За підтримки Програми USAID АГРО ГО «Всеукраїнська Аграрна Рада» розпочала впроваджувати проєкт з юридичної та іншої експертної підтримки агровиробників, які постраждали внаслідок бойових дій або тимчасової окупації. Для цього діє гаряча консультаційна лінія 067 503 19 08. У рамках проєкту постраждалі аграрії зможуть отримати безкоштовну юридичну допомогу з питань документування воєнних злочинів та оцінки завданих збитків, консультаційну підтримку у вирішенні податкових питань, реструктуризації кредитів, відновленні полів та інших нагальних питань.
Варвара СТЕПАНОВА
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
